Я люблю Львів

27/01/2025

27 січня в світі вшановували пам'ять жертв Голокосту. Львів також вписаний у чорні сторінки цієї трагедії. Львівське гетто, яке існувало з листопада 1941-го по червень ...

31/10/2024

Населення Турківського повіту згідно частково фальшивого перепису 1921 року:
- 1) Станом на 1921 рік в містечку Турка було 1157 хат, в яких мешкало 10030 людей, з них: 4979 чоловіків та 5051 жінок. За віросповіданням було 1987 римо-католиків, 3832 греко-католиків, 9 євангелістів, 4201 юдеїв та 1 православний. За народністю було 5254 поляків, 2932 русинів, тобто українців, 11 німців, 1832 євреїв та 1 іншої.
- 2) Станом на 1921 рік в селі було 64 хат, в яких мешкало 614 людей, з них: 311 чоловіків та 303 жінок. За віросповіданням було 588 греко-католиків та 26 юдеїв. За народністю було 26 поляків та 588 русинів, тобто українців.
- 3) Станом на 1921 рік в селі Беньова було 97 хат, в яких мешкало 582 людей, з них: 286 чоловіків та 296 жінок. За віросповіданням було 9 римо-католиків, 497 греко-католиків, 3 євангелістів та 73 юдеїв. За народністю було 89 поляків, 492 русинів, тобто українців та 1 німець.
- 4) Станом на 1921 рік в селі Бережок було 44 хат, в яких мешкало 273 людей, з них: 132 чоловіків та 141 жінок. За віросповіданням було 260 греко-католиків та 13 юдеїв. За народністю було 13 поляків та 260 русинів, тобто українців.
- 5) Станом на 1921 рік в селі Боберка було 250 хат, в яких мешкало 1483 людей, з них: 747 чоловіків та 736 жінок. За віросповіданням було 1432 греко-католиків та 51 юдеїв. За народністю було 51 поляків та 1432 русинів, тобто українців.
- 6) Станом на 1921 рік в селі Бориня було 295 хат, в яких мешкало 1701 людей, з них: 838 чоловіків та 863 жінок. За віросповіданням було 325 римо-католиків, 1079 греко-католиків та 297 юдеїв. За народністю було 685 поляків, 978 русинів, тобто українців та 38 юдеїв.
- 7) Станом на 1921 рік в селі Буковець було 60 хат, в яких мешкало 364 людей, з них: 180 чоловіків та 184 жінок. За віросповіданням було 355 греко-католиків та 9 юдеїв. За народністю було 355 русинів, тобто українців та 9 євреїв.
- 8 ) Станом на 1921 рік в селі Ботелка Нижня було 168 хат, в яких мешкало 845 людей, з них: 413 чоловіків та 432 жінок. За віросповіданням було 4 римо-католиків, 760 греко-католиків та 81 юдеїв. За народністю було 746 поляків, 97 русинів, тобто українців та 2 євреїв.
- 9) Станом на 1921 рік в селі Ботелка Вижня було 121 хат, в яких мешкало 633 людей, з них: 300 чоловіків та 333 жінок. За віросповіданням було 2 римо-католиків, 565 греко-католиків та 66 юдеїв. За народністю було 112 поляків та 521 русинів, тобто українців.
- 10) Станом на 1921 рік в селі Бутля було 345 хат, в яких мешкало 1776 людей, з них: 851 чоловіків та 925 жінок. За віросповіданням було 2 римо-католиків, 1592 греко-католиків та 182 юдеїв. За народністю було 173 поляків, 1591 русинів, тобто українців та 12 євреїв.
- 11) Станом на 1921 рік в селі Хащів було 147 хат, в яких мешкало 764 людей, з них: 376 чоловіків та 388 жінок. За віросповіданням було 1 римо-католик, 744 греко-католиків та 19 юдеїв. За народністю було 20 поляків та 744 русинів, тобто українців.
- 12) Станом на 1921 рік в селі Дністрик-Дубовий було 112 хат, в яких мешкало 590 людей, з них: 291 чоловіків та 299 жінок. За віросповіданням було 580 греко-католикі та 10 юдеїв. За народністю було 25 поляків та 565 русинів, тобто українців.
- 13) Станом на 1921 рік в селі Дністрик-Головецький було 106 хат, в яких мешкало 657 людей, з них: 317 чоловіків та 340 жінок. За віросповіданням було 9 римо-католиків, 605 греко-католиків та 43 юдеїв. За народністю було 52 поляків та 605 русинів.
- 14) Станом на 1921 рік в селі Довжки було 96 хат, в яких мешкало 457 людей, з них: 225 чоловіків та 232 жінок. За віросповіданням було 2 римо-католиків, 407 греко-католиків та 48 юдеїв. За народністю було 10 поляків, 407 русинів, тобто українців та 40 євреїв.
- 15) Станом на 1921 рік в селі Дидьова було 152 хат, в яких мешкало 904 людей, з них: 431 чоловіків та 473 жінок. За віросповіданням було 16 римо-католиків, 812 греко-католиків та 76 юдеїв. За народністю було 210 поляків, 690 русинів, тобто українців та 4 євреїв.
- 16) Станом на 1921 рік в селі Дзвіняч Горішній було 196 хат, в яких мешкало 1218 людей, з них: 577 чоловіків та 641 жінок. За віросповіданням було 32 римо-католиків, 1015 греко-католиків та 171 юдеїв. За народністю було 199 поляків, та 1019 русинів, тобто українців.
- 17) Станом на 1921 рік в селі Гвоздець було 118 хат, в яких мешкало 677 людей, з них: 321 чоловіків та 356 жінок. За віросповіданням було 4 римо-католиків, 645 греко-католиків та 28 юдеїв. За народністю було 66 поляків та 611 русинів, тобто українців.
- 18) Станом на 1921 рік в селі Гнила було 163 хат, в яких мешкало 980 людей, з них: 477 чоловіків та 503 жінок. За віросповіданням було 8 римо-католиків, 912 греко-католиків та 60 юдеїв. За народністю було 71 поляків та 909 русинів, тобто українців.
- 19) Станом на 1921 рік в селі Головське (с.Зубриця також) було 114 хат, в яких мешкало 741 людей, з них: 374 чоловіків та 367 жінок. За віросповіданням було 728 греко-католиків та 13 юдеїв. За народністю було 32 поляків та 709 русинів, тобто українців.
- 20) Станом на 1921 рік в селі Гусне Нижнє було 73 хат, в яких мешкало 366 людей, з них: 174 чоловіків та 192 жінок. За віросповіданням було 359 греко-католиків та 7 юдеїв. За народністю було 32 поляків та 334 русинів, тобто українців.
- 21) Станом на 1921 рік в селі Гусне Вижнє було 198 хат, в яких мешкало 1100 людей, з них: 540 чоловіків та 560 жінок. За віросповіданням було 1 римо-католик, 1039 греко-католиків та 60 юдеїв. За народністю було 100 поляків та 1000 русинів, тобто українців.
- 22) Станом на 1921 рік в селі Ільник було 399 хат, в яких мешкало 2037 людей, з них: 1001 чоловіків та 1036 жінок. За віросповіданням було 67 римо-католиків, 1764 греко-католиків та 206 юдеїв. За народністю було 597 поляків та 1440 русинів.
- 23) Станом на 1921 рік в селі Ісаї було 290 хат, в яких мешкало 1668 людей, з них: 786 чоловіків та 882 жінок. За віросповіданням було 17 римо-католиків, 1583 греко-католиків та 68 юдеїв. За народністю було 422 поляків та 1246 русинів, тобто українців.
- 24) Станом на 1921 рік в селі Івашківці було 42 хат, в яких мешкало 288 людей, з них: 150 чоловіків та 138 жінок. За віросповіданням було 280 греко-католиків та 8 юдеїв. За народністю було 288 поляків.
- 25) Станом на 1921 рік в селі Яблунька Нижня було 386 хат, в яких мешкало 2065 людей, з них: 1000 чоловіків та 1065 жінок. За віросповіданням було 141 римо-католиків, 1683 греко-католиків, 2 євангелістів та 239 юдеїв. За народністю було 1161 поляків, 896 русинів, тобто українців та 8 євреїв.
- 26) Станом на 1921 рік в селі Яблунька Вижня було 258 хат, в яких мешкало 1453 людей, з них: 693 чоловіків та 760 жінок. За віросповіданням було 5 римо-католиків, 1362 греко-католиків та 86 юдеїв. За народністю було 89 поляків, 1360 русинів, тобто українців та 4 євреїв.
- 27) Станом на 1921 рік в селі Яблунів було 109 хат, в яких мешкало 608 людей, з них: 287 чоловіків та 321 жінок. За віросповіданням було 10 римо-католиків, 495 греко-католиків та 103 юдеїв. За народністю було 163 поляків, 433 русинів, тобто українців та 12 євреїв.
- 28) Станом на 1921 рік в селі Ясениця-Замкова було 231 хат, в яких мешкало 1352 людей, з них: 704 чоловіків та 648 жінок. За віросповіданням було 64 римо-католиків, 1217 греко-католиків, 4 євангелістів та 67 юдеїв. За народністю було 152 поляків та 1200 русинів, тобто українців.
- 29) Станом на 1921 рік в селі Ясениця-Масьова було 159 хат, в яких мешкало 805 людей, з них: 391 чоловіків та 414 жінок. За віросповіданням було 3 римо-католиків, 756 греко-католиків та 46 юдеїв. За народністю було 53 поляків та 752 русинів, тобто українців.
- 30) Станом на 1921 рік в селі Ясениця-Стецьова було 43 хат, в яких мешкало 245 людей, з них: 116 чоловіків та 129 жінок. За віросповіданням було 245 греко-католиків. За народністю було 245 русинів, тобто українців.
- 31) Станом на 1921 рік в селі Явора було 302 хат, в яких мешкало 1657 людей, з них: 824 чоловіків та 833 жінок. За віросповіданням було 74 римо-католиків, 1503 греко-католиків, 3 євангелістів та 77 юдеїв. За народністю було 262 поляків, 1392 русинів, тобто українців, 2 німців та 1 іншої.
- 32) Станом на 1921 рік в селі Яворів було 140 хат, в яких мешкало 816 людей, з них: 409 чоловіків та 407 жінок. За віросповіданням було 11 римо-католиків, 716 греко-католиків та 89 юдеїв. За народністю було 41 поляків, 701 русинів, тобто українців та 74 євреїв.
- 33) Станом на 1921 рік в селі Комарники було 500 хат, в яких мешкало 2466 людей, з них: 1231 чоловіків та 1235 жінок. За віросповіданням було 38 римо-католиків, 2351 греко-католиків, 1 православний та 76 юдеїв. За народністю було 707 поляків, 1758 русинів, тобто українців та 1 іншої.
- 34) Станом на 1921 рік в селі Кіндратів було 51 хат, в яких мешкало 273 людей, з них: 141 чоловіків та 132 жінок. За віросповіданням було 273 греко-католиків. За народністю було 273 русинів, тобто українців.
- 35) Станом на 1921 рік в селі Красне було 122 хат, в яких мешкало 737 людей, з них: 370 чоловіків та 367 жінок. За віросповіданням було 10 римо-католиків, 670 греко-католиків та 57 юдеїв. За народністю було 91 поляків, 640 русинів, тобто українців та 6 євреїв.
- 36) Станом на 1921 рік в селі Криве було 51 хат, в яких мешкало 246 людей, з них: 114 чоловіків та 132 жінок. За віросповіданням було 229 греко-католиків та 17 юдеїв. За народністю було 23 поляків та 223 русинів, тобто українців.
- 37) Станом на 1921 рік в селі Кривка було 95 хат, в яких мешкало 574 людей, з них: 303 чоловіків та 271 жінок. За віросповіданням було 8 римо-католиків, 527 греко-католиків та 39 юдеїв. За народністю було 115 поляків та 459 русинів, тобто українців.
- 38) Станом на 1921 рік в селі Либохора було 362 хат, в яких мешкало 2082 людей, з них: 1049 чоловіків та 1032 жінок. За віросповіданням було 6 римо-католиків, 1865 греко-католиків, 1 православний та 210 юдеїв. За народністю було 211 поляків, 1865 русинів, тобто українців та 6 євреїв.
- 39) Станом на 1921 рік в селі Лип’є було 98 хат, в яких мешкало 550 людей, з них: 249 чоловіків та 301 жінок. За віросповіданням було 514 греко-католиків, 1 євангеліст та 35 юдеїв. За народністю було 24 поляків, 514 русинів, тобто українців та 12 євреїв.
- 40) Станом на 1921 рік в селі Локіть було 68 хат, в яких мешкало 392 людей, з них: 199 чоловіків та 193 жінок. За віросповіданням було 22 римо-католиків, 365 греко-католиків та 5 юдеїв. За народністю було 159 поляків та 233 русинів, тобто українців.
- 41) Станом на 1921 рік в селі Лімна було 322 хат, в яких мешкало 1775 людей, з них: 786 чоловіків та 989 жінок. За віросповіданням було 242 римо-католиків, 1298 греко-католиків та 235 юдеїв. За народністю було 493 поляків, та 1282 русинів, тобто українців.
- 42) Станом на 1921 рік в селі Лопушанка-Лехньова було 111 хат, в яких мешкало 545 людей, з них: 268 чоловіків та 277 жінок. За віросповіданням було 17 римо-католиків, 518 греко-католиків та 10 юдеїв. За народністю було 29 поляків та 516 русинів, тобто українців.
- 43) Станом на 1921 рік в селі Лосинець було 169 хат, в яких мешкало 826 людей, з них: 426 чоловіків та 400 жінок. За віросповіданням було 5 римо-католиків, 756 греко-католиків та 65 юдеїв. За народністю було 66 поляків та 760 русинів, тобто українців.
- 44) Станом на 1921 рік в селі Матків було 242 хат, в яких мешкало 1222 людей, з них: 627 чоловіків та 595 жінок. За віросповіданням було 4 римо-католиків, 1135 греко-католиків та 83 юдеїв. За народністю було 106 поляків, 1115 русинів, тобто українців та 1 єврей.
- 45) Станом на 1921 рік в селі Михновець було 190 хат, в яких мешкало 957 людей, з них: 446 чоловіків та 511 жінок. За віросповіданням було 922 греко-католиків та 35 юдеїв. За народністю було 186 поляків та 771 русинів, тобто українців.
- 46) Станом на 1921 рік в селі Мельничне було 140 хат, в яких мешкало 692 людей, з них: 330 чоловіків та 362 жінок. За віросповіданням було 25 римо-католиків, 554 греко-католиків, 3 православних та 110 юдеїв. За народністю було 326 поляків та 366 русинів, тобто українців.
- 47) Станом на 1921 рік в селі Мохнате було 153 хат, в яких мешкало 806 людей, з них: 395 чоловіків та 411 жінок. За віросповіданням було 10 римо-католиків, 754 греко-католиків та 42 юдеїв. За народністю було 778 поляків та 28 русинів, тобто українців.
- 48) Станом на 1921 рік в селі Молдавське було 28 хат, в яких мешкало 151 людей, з них: 71 чоловіків та 80 жінок. За віросповіданням було 131 греко-католиків та 20 юдеїв. За народністю було 20 поляків та 131 русинів, тобто українців.
- 49) Станом на 1921 рік в селі Мита було 50 хат, в яких мешкало 273 людей, з них: 150 чоловіків та 123 жінок. За віросповіданням було 224 греко-католиків та 49 юдеїв. За народністю було 35 поляків, 224 русинів, тобто українців, та 14 євреїв.
- 50) Станом на 1921 рік в селі Прислуп було 193 хат, в яких мешкало 1007 людей, з них: 487 чоловіків та 520 жінок. За віросповіданням було 963 греко-католиків та 44 юдеїв. За народністю було 963 русинів, тобто українців та 44 євреїв.
- 51) Станом на 1921 рік в селі Радич було 46 хат, в яких мешкало 326 людей, з них: 203 чоловіків та 123 жінок. За віросповіданням було 3 римо-католиків та 322 греко-католиків. За народністю було 77 поляків, 247 русинів, тобто українців, 1 німець та 1 іншої.
- 52) Станом на 1921 рік в селі Росохач було 106 хат, в яких мешкало 569 людей, з них: 297 чоловіків та 272 жінок. За віросповіданням було 15 римо-католиків, 482 греко-католиків та 72 юдеїв. За народністю було 81 поляків, 479 русинів, тобто українців та 9 євреїв.
- 53) Станом на 1921 рік в селі Розлуч було 225 хат, в яких мешкало 1251 людей, з них: 627 чоловіків та 624 жінок. За віросповіданням було 168 римо-католиків, 1016 греко-католиків та 67 юдеїв. За народністю було 276 поляків, 965 русинів, тобто українців та 10 євреїв.
- 54) Станом на 1921 рік в селі Риків було 47 хат, в яких мешкало 245 людей, з них: 120 чоловіків та 125 жінок. За віросповіданням було 6 римо-католиків, 220 греко-католиків та 19 юдеїв. За народністю було 25 поляків та 220 русинів, тобто українців.
- 55) Станом на 1921 рік в селі Ріп’яна було 142 хат, в яких мешкало 822 людей, з них: 401 чоловіків та 421 жінок. За віросповіданням було 774 греко-католиків та 48 юдеїв. За народністю було 54 поляків та768 русинів, тобто українців.
- 56) Станом на 1921 рік в селі Сянки було 117 хат, в яких мешкало 788 людей, з них: 386 чоловіків та 402 жінок. За віросповіданням було 177 римо-католиків, 488 греко-католиків та 119 юдеїв. За народністю було 206 поляків, 479 русинів, тобто українців, 100 євреїв та 3 іншої.
- 57) Станом на 1921 рік в селі Смеречка було 94 хат, в яких мешкало 506 людей, з них: 243 чоловіків та 263 жінок. За віросповіданням було 484 греко-католиків та 22 юдеїв. За народністю було 26 поляків та 480 русинів, тобто українців.
- 58) Станом на 1921 рік в селі Соколики було 248 хат, в яких мешкало 1421 людей, з них: 701 чоловіків та 720 жінок. За віросповіданням було 247 римо-католиків, 926 греко-католиків та 244 юдеїв. За народністю було 441 поляків, 876 русинів, тобто українців, 4 німців, 99 євреїв та 1 іншої.
- 59) Станом на 1921 рік в селі Сухий Потік було 32 хат, в яких мешкало 168 людей, з них: 94 чоловіків та 74 жінок. За віросповіданням було 154 греко-католиків та 14 юдеїв. За народністю було 14 поляків та 154 русинів, тобто українців.
- 60) Станом на 1921 рік в селі Шандровець було 181 хат, в яких мешкало 1030 людей, з них: 480 чоловіків та 550 жінок. За віросповіданням було 5 римо-католиків, 987 греко-католиків та 38 юдеїв. За народністю було 64 поляків та 966 русинів, тобто українців.
- 61) Станом на 1921 рік в селі Шум’яч було 156 хат, в яких мешкало 826 людей, з них: 408 чоловіків та 418 жінок. За віросповіданням було 2 римо-католиків, 784 греко-католиків та 40 юдеїв. За народністю було 43 поляків та 783 русинів, тобто українців.
- 62) Станом на 1921 рік в селі Свидник було 84 хат, в яких мешкало 465 людей, з них: 237 чоловіків та 228 жінок. За віросповіданням було 444 греко-католиків та 21 юдеїв. За народністю було 442 поляків та 23 русинів, тобто українців.
- 63) Станом на 1921 рік в селі Тарнава Нижня було 142 хат, в яких мешкало 877 людей, з них: 433 чоловіків та 444 жінок. За віросповіданням було 176 римо-католиків, 583 греко-католиків та 115 юдеїв. За народністю було 293 поляків, 576 русинів, тобто українців, 7 євреїв та 1 іншої.
- 64) Станом на 1921 рік в селі Тарнава Вижня було 110 хат, в яких мешкало 614 людей, з них: 302 чоловіків та 312 жінок. За віросповіданням було 17 римо-католиків, 542 греко-католиків та 55 юдеїв. За народністю було 72 поляків, 537 русинів, тобто українців та 5 іншої народності.
- 65) Станом на 1921 рік в селі Турочки Нижні було 116 хат, в яких мешкало 595 людей, з них: 301 чоловіків та 294 жінок. За віросповіданням було 3 римо-католиків, 534 греко-католиків та 58 юдеїв. За народністю було 48 поляків, 534 русинів, тобто українців та 13 євреїв.
- 66) Станом на 1921 рік в селі Турочки Вижні було 87 хат, в яких мешкало 465 людей, з них: 222 чоловіків та 243 жінок. За віросповіданням було 1 римо-католик, 417 греко-католиків та 47 юдеїв. За народністю було 199 поляків, 250 русинів, тобто українців та 16 євреїв.
- 67) Станом на 1921 рік в селі Вовче було 390 хат, в яких мешкало 2242 людей, з них: 1114 чоловіків та 1128 жінок. За віросповіданням було 141 римо-католиків, 2015 греко-католиків та 86 юдеїв. За народністю було 236 поляків та 2006 русинів, тобто українців.
- 68) Станом на 1921 рік в селі Волосянка Мала було 75 хат, в яких мешкало 423 людей, з них: 200 чоловіків та 223 жінок. За віросповіданням було 408 греко-католиків та 15 юдеїв. За народністю було 408 русинів, тобто українців та 15 юдеїв.
- 69) Станом на 1921 рік в селі Волосянка Величка було 107 хат, в яких мешкало 554 людей, з них: 254 чоловіків та 300 жінок. За віросповіданням було 1 римо-католиків, 525 греко-католиків та 28 юдеїв. За народністю було 11 поляків, 521 русинів, тобто українців та 22 євреїв.
- 70) Станом на 1921 рік в селі Висоцьке Нижнє було 245 хат, в яких мешкало 1310 людей, з них: 639 чоловіків та 671 жінок. За віросповіданням було 17 римо-католиків, 1150 греко-католиків та 141 юдеїв. За народністю було 150 поляків, 1153 русинів, тобто українців та 7 євреїв.
- 71) Станом на 1921 рік в селі Висоцьке Вижнє було 499 хат, в яких мешкало 2684 людей, з них: 1361 чоловіків та 1323 жінок. За віросповіданням було 96 римо-католиків, 2367 греко-католиків та 220 юдеїв. За народністю було 1030 поляків, 1651 русинів, тобто українців та 3 іншої.
- 72) Станом на 1921 рік в селі Задільське було 155 хат, в яких мешкало 869 людей, з них: 413 чоловіків та 456 жінок. За віросповіданням було 799 греко-католиків та 70 юдеїв. За народністю було 82 поляків, 717 русинів, тобто українців та 70 євреїв.
- 73) Станом на 1921 рік в селі Завадка було 156 хат, в яких мешкало 734 людей, з них: 356 чоловіків та 378 жінок. За віросповіданням було 11 римо-католиків, 633 греко-католиків та 90 юдеїв. За народністю було 140 поляків та 594 русинів, тобто українців.
- 74) Станом на 1921 рік в селі Жукотин було 141 хат, в яких мешкало 883 людей, з них: 419 чоловіків та 464 жінок. За віросповіданням було 866 греко-католиків та 17 юдеїв. За народністю було 17 поляків та 866 русинів, тобто українців.

Варто знати, що в період 1919-1922рр окупаційна польська влада проводила перші репресії в Галичині та Волині, під час яких близько 100 тисяч людей було увязнено в тюрмах, в яких померло біля 27 тисяч українців. Тому під час перепису людей ймовірно охоплював страх перед непевним майбутнім.

26/10/2024

https://libraria.ua/

Home page

24/10/2024

Нині опублікую статистику населення Турківського повіту за 1921 рік, попри те, що дані народності чи національності були сфальсифіковані, оскільки багато українців записали себе поляками. Ймовірно, що люди робили це з різних причин:
- боялися репресій з боку польської влади після поразки ЗУНР та УНР, але багато з них цим своїм вибором викопали могили для своїх майбутніх дітей, які згодом будуть чинити опір окупаційній польській владі та стануть членами ОУН.
- родичі солдатів, які загинули та які отримали поранення під час Першої світової війни, а також і самі ж солдати, боялися не отримати пенсії.
- вибрали за приналежність до польської народності, бо їхні батьки, діти або родичі були при владі і не хотіли втрачати привілеїв.
- вважали, що ставши поляками, вони матимуть більше привілеїв та можливостей у майбутньому як для себе, так і для дітей та не почуватися другим сортом.
- цікаво, що, крім українців, і євреї масово записували себе поляками, що давало їм можливість працювати в якійсь державній польській структурі. Через пару років, аби підтвердити свою польськість, вони повинні були вийти з юдаїзму та прийняти християнство західного обряду, тобто стати римо-католиками. Для єврейської громади це вважалося зрадою громади, свого народу та віри.
- хтось один з родини був римо-католиком або ж вважав себе поляком чи приїхав з Польщі в Галичину, і тому і члени родини записували себе поляками.
- деякі шляхетські родини занадто гонорувалися своєю шляхетністю і також записали себе поляками, тому навіть члени інших шляхетських родин називали тих перших, що " то є шляхта" або "шляхотська дівка чи шляхотський син". Нащадки тих перших виїдуть у Польщу та казатимуть, що вони поляки та що тут завжди мешкали поляки, і що всі шляхтичі - це поляки, що насправді не відповідає правді.

Цей перепис допоміг Польщі отримати мандат від Ліги націй на Галичину та Волинь, які мали отримали автономію на 30 років, але насправді відбулася окупація та полонізація краю, яка згодом вилізла боком полякам, жидам, українцям та навіть німцям.

Незважаючи на фальсифікацію національності, перепис цікавий, оскільки в ньому подані статистичні дані про кількість будинків, загальну кількість населення з поділом на обидві статі, а також мову людей.

Згодом спробую опублікувати перепис Буковини 1931 року, де люди також масово записувалися румунами.

24/10/2024

Нині опублікую статистику населення Турківського повіту за 1921 рік, попри те, що дані народності чи національності були сфальсифіковані, оскільки багато українців записали себе поляками. Ймовірно, що люди робили це з різних причин:
- боялися репресій з боку польської влади після поразки ЗУНР та УНР, але багато з них цим своїм вибором викопали могили для своїх майбутніх дітей, які згодом будуть чинити опір окупаційній польській владі та стануть членами ОУН.
- родичі солдатів, які загинули та які отримали поранення під час Першої світової війни, а також і самі ж солдати, боялися не отримати пенсії.
- вибрали за приналежність до польської народності, бо їхні батьки, діти або родичі були при владі і не хотіли втрачати привілеїв.
- вважали, що ставши поляками, вони матимуть більше привілеїв та можливостей у майбутньому як для себе, так і для дітей та не почуватися другим сортом.
- цікаво, що, крім українців, і жиди (так справді називали в таблиці та народі) масово записували себе поляками, що давало їм можливість працювати в якійсь державній польській структурі. Через пару років, аби підтвердити свою польськість, вони повинні були вийти з юдаїзму та прийняти християнство західного обряду, тобто стати римо-католиками. Для жидівської громади це вважалося зрадою громади, свого народу та віри.
- хтось один з родини був римо-католиком або ж вважав себе поляком чи приїхав з Польщі в Галичину, і тому і члени родини записували себе поляками.
- деякі шляхетські родини занадто гонорувалися своєю шляхетністю і також записали себе поляками, тому навіть члени інших шляхетських родин називали тих перших, що " то є шляхта" або "шляхотська дівка чи шляхотський син". Нащадки тих перших виїдуть у Польщу та казатимуть, що вони поляки та що тут завжди мешкали поляки, і що всі шляхтичі - це поляки, що насправді не відповідає правді.

Цей перепис допоміг Польщі отримати мандат від Ліги націй на Галичину та Волинь, які мали отримали автономію на 30 років, але насправді відбулася окупація та полонізація краю, яка згодом вилізла боком полякам, жидам, українцям та навіть німцям.

Незважаючи на фальсифікацію національності, перепис цікавий, оскільки в ньому подані статистичні дані про кількість будинків, загальну кількість населення з поділом на обидві статі, а також мову людей.

Згодом спробую опублікувати перепис Буковини 1931 року, де люди також масово записувалися румунами.

06/10/2024

Нині вперше публікую список прізвищ 12 господарів села Риків 1585 року, яке належало до Стрийської країни Самбірської економії.
- Мисько Безноскович (Mysko Beznoskowycz)
- Миклаш Череватий (Miklasz Czerewaty)
- Яцько Кунаш (Jaczko Kunasz)
- Андрей Никулич чи Микулич (Andrey Nikulycz)
- Юрко Гомулич (Jurko Homulicz)
- Кузьмина вдова (Kuzmina wdowa)
- Лука Гулович (Lukacz Hulowicz)
- Іван Шимочкович (Iwan Szymoczkowicz)
- Гриць Онофрикович (Hrycz Onophrikowicz)
- Демко Кузьмович (Demko Kuzmowicz)
- священик Стецько (pop Steczko, отримав королівський привілей в 1567 році, а згодом передав попівство без згоди короля священику Федькові, котрий мешкав на 1 лану ріллі).
- Князь (ім’я не вказано) мав привілей королеви Бони.



#Риків






Індекс #82547
Джерело:
- Архів Замойських. Головний архів старих актів у м.Варшава.

05/10/2024

Нині вперше публікую список прізвищ 32 господарів села Яворів 1585 року, яке належало до Стрийської країни Самбірської економії.
Рільники:
- Мисько Варварич (Mysko Warwarzycz)
- Петро Пугал? (Petro Puhal?)
- Яцько Величко (Jaczko Weliczko)
- Андрій Варварич (Andrey Warwarycz)
- Йосько Угрин (Josko Uhrin)
- Івашко Івкович (Iwasko Iwkowycz)
- Івашко Саломич (Iwasko Salomicz)
- Івашко Михалевич (Iwasko Michalewicz)
- Федина (Fedina)
- Михалко Федорович (Michalko Fedorowicz)
- Іван Маланич (Iwan Malanicz)
- Гаврило Млухович? (Hawrylo Mluchowicz?)
- Іван Федорович (Iwan Phedorowicz)
- Іван Ґиґачович (Iwan Gygaczowicz)
- Федько Власинович (Fedko Wlassinowicz)
- Іван Гаврилкович (Iwan Hawrilkowicz)
- Пашко Гаврилкович (Pasko Hawrylkowicz)
- Іван Копчинович? (Iwan Kopczynowicz?)
- Михалко Менділь (Michalko Mendil)
- Ігнат Павлович (Ihnath Pawlowicz)
- Іван Ґлузович (Iwan Gluzowicz)
- Гриць Озолович? (Hrycz Ozolowicz)
- Сенько Осолович (Sienko Osolowicz)
- Орест-Андрей (Orest-Andrey)
- Лесько Васильчич (Lesko Wasilczycz)
- Тимко Васильчич (Tymko Wasilczycz)
- Федор Бабчевич (Fedor Babczewicz)
Загородники:
- Андрей Дол..? (Andrey Dol….?);
- Ігнат Михалович (Ihnath Michalowicz)
- князь Микула (kniaz Mikula), який отримав привілей або ж заснував село в 1581 році (до речі, у вікіпедії вказано, що перша згадка про село Яворів це 1659 рік).
- священик (pop, ім’я не вказано).



#Яворів






Джерело:
- Архів Замойських. Головний архів старих актів у м.Варшава.

04/10/2024

Нині вперше публікую список прізвищ 30 господарів села Довжки 1585 року, яке належало до Стрийської країни Самбірської економії.
Рільники:
- Яцько Пріцуп? (Jaczko Pricup?);
- Борис Мосендич (Borisz Mossendzycz);
- Дедерка (Dederka);
- Андрій Пранник (Andrey Prannik);
- Тимко Лім’янин (Tymko Lumianyn);
- Маґацович Лука (Magacowicz Lukacz);
- Гриць Ісайський (Hrycz Issayski);
- Федор Мусійович (Fedor Mussieyowicz);
- Хома Єцькович чи Яцькович (Choma Jeczkowicz);
- Петрусь Ісайський (Petrusz Issayski);
- Матвій Ісайський (Macziey Issayski);
- Павло Гриндзий? (Pawel Hrydzy?);
- Лука Меречка (Lukacz Mereczka);
- Василь Вархолич (Wassil Warcholicz);
- Гаврило Здеґович (Hawrilo Zdegowicz);
- Савка Лелікдич (Szawka Lelikdycz);
- Максим (Maxim) мешкав на 4 дворищах;
- Федор Ґарґол (Phedor Gargol?) мешкав на пів дворищі;
- Іван Криволеза (Iwan Krywoleza) мешкав на пів дворищі;
- Дасько Романович (Dasko Romanowicz) мешкав на чверть дворища;
- Ренат Сміґой (Rhenart Smigoy?) мешкав на 1 дворищі;
- Кузьма Пужнич? (Kuzma Puznicz) мешкав на пів дворищі ;
- Іван Чупчич (Iwan Czupczycz) мешкав на чверть дворища;
- Іван Онацькович (Iwan Onaczkowicz) мешкав на пів дворищі;
- Лука Онацькович (Lukacz Onaczkowicz) мешкав на пів дворищі;
- Гриць Строжіл? (Hrycz Strozil) мешкав на чверть дворища;
- Герман Пліщич (Herman Plisczycz) мешкав на 1 дворищі. Під час опису села він перебував у Варшаві, де показав документ, отриманий від короля про те, що він звільнений від сплати чиншу. До речі, в книзі «Руська шляхта Перемишльської землі.Родоводи. Том 3. Ігора Смутка» згадується його дочка Анастасія Пліщич, яка одружилася з шляхтичем з с.Мельничне, Ільницьким Скобичем Прокопом та була його першою дружиною. В них народилася дочка Катерина;

Вільні:
- Сенько Дворський (Sienko Dworski);
- Андрій Матейський або Матерський (Andrey Mateiski chy Matenki o Materski?);

- князь Осташ Должанський (kniaz Ostasz Dolzanski);

За привілеєм королеви Елізабети село Довжки (Dolsko) було заселено чи осаджено Миклашем Мотровичем в 1556 році, який керував війтівством довжанським. Згодом у 1569 році Іваш Шукан викупив у Івана Завадського (Завацького) князівства в селі Криве та Довжки. Пізніше в 1578 році передав у довічне користування своїм синам – Осташу та Грицькові. Осташ та його нащадки Должанські будуть володіти довгий час селом Довжки, а Грицько та його нащадки Кривецькі будуть володіти селом Криве.
Напишіть, чи вам цікаво читати такі дослідження :) Завдяки коментарям більшість дізнається про них.



#Довжки






Джерела:
- Архів Замойських. Головний архів старих актів у м.Варшава.
- "Руська шляхта Перемишльської землі. Родоводи. Том 3, Том 4." Ігор Смуток.