Dveri_Elisavetgrada

23/10/2023

28/08/2023

Будинки та дороги з могильних плит – радянська економія у Кропивницькому

Будинок за адресою вулиця Велика Перспективна 11/11, на перший погляд, ззовні зовсім не відрізняється від інших п'ятиповерхівок, якими переповнений Кропивницький. Це...

05/08/2023

5 серпня 1941 року, перші передові підрозділи німецьких військ війшли в Кіровоград. І залишились майже на два з половиною роки, частково змінивши вигляд міста назавжди...
#окупація

20/05/2023

Найважливіша подія у житті міста, яка пройшла непомітно.
17 травня 2023 року виповнилося 130 років централізованому питному водопостачанню нашого міста. Про цю подію мені дуже докладно розповів друг галереї "Елисаветград " Сергім Миколайович Коваленко . Дуже цікава історія ...
Думка про спорудження водогону в Єлисаветграді виникла ще в 70-і роки XIX століття. А в документах вперше «водогінне питання» згадується вжурналі засідання Думи за 3 червня 1880 року.На цьому зібранні міський голова О. Пашутін вніс на обговорення питання про необхідність спорудження в Єлисаветграді водогону. Але від самої ідеї до відкриття водогону пройшов не один рік.
Творцям єлисаветградського водогону довелося розв'язати багато проблем. Найпершою з них стала фінансова.
У 1893 році спорудження водогону було завершено, і, згідно з
контрактом, 1 квітня 1896 року він перейшов у відання міського управління.Будівництво обійшлося місту в 276462 рублі 68 копійок. Додаткові витратидля підвищення якості води здійснювалися за рахунок інженера Алтухова.
Ним був прокладений водогін довжиною 15 верст 127,6 сажня з 146 пожежними кранами і 95 дворовими водогонами. За 130 років існування міського централізованого водопостачання
відповідно його характеристика істотно змінилася.
Сьогодні загальна протяжність трубопровідної системи водопостачання
складає – 856 кілометрів з 775 пожежними гідрантами підземного розташування
для відбору води на потреби пожежогасіння.
З 1973 року місто перейшло на змішану систему централізованого водопостачання. До міста був прокладений водогін довжиною 120 км зповерхневої водойми річки Дніпро (м. Світловодськ).
Перші міські водозабори централізованого водопостачання: Озерний (1893-1974), Річний (1905-1974), Биківський (1911-1974) залишилися тільки в історичному памʼятному минулому.

10/05/2023

Ласкаво запрошуємо 14 травня о 11.00 до церкви (костелу) Святого Духа на концерт камерного оркестру "Концертіно" п/к засл. діяча мистецтв України Наталії Хілобокової. Цей благодійний концерт відбудеться в рамках ХХVI фестивалю камерної та симфонічної музики "Травневі музичні зустрічі", організатором якого є Кіровоградська Обласна Філармонія/Kirovograd Regional Philharmonik. Ведучий концерту - директор нашого музею - Олександр Полячок.

Адреса костелу - вул. Архітектора Паученка 50.

10/05/2023

У п’ятому епізоді подкасту про одного з найвидатніших композиторів ХХ століття Кароля Шимановського йдеться про буремні роки 1917-1919-го, які Шимановський прожив у Кропивницькому (тодішньому Єлисаветграді). У ці неспокійні роки Шимановський зосередився на літературній діяльності, зокрема писав роман «Ефеб», патрулював місто із револьвером, брав участь у концертах. https://youtu.be/hKUs83oqNcE?list=PL-HgQUWLZE-3RiZFmwzluRJI5ya8GwQ0- Про Кароля Шимановського розповідає Олександр Полячок – музикознавець, директор Кропивницького музею музичної культури імені Кароля Шимановського. Цитати читає Кирило Поліщук. Прелюдію виконує польський піаніст Марек Шлезер Marek Szlezer pianist(запис люб’язно наданий Музичним товариством Кароля Шимановського у місті Закопане Towarzystwo Muzyczne im. Karola Szymanowskiego). Подкаст створений за підтримки Goethe-Institut в рамках стипендії для професіоналів у сфері культури.

23/02/2023

Фото в моєму телефоні за 23 лютого 2022...
Так, тоді теж був сонячний день.
#лютий


#двері

21/02/2023

Улюблена рубрика "відгадай місце"
Кіровоград 2.05. 1941 року
Тож, де це?)

12/02/2023

В повітрі вже відчувається весна... Я закохана у цього красеня і маю безліч його світлин, але чомусь не маю його на сторінці 🤷‍♀️
Тож, зустрічайте, прибутковий будинок Авербуха, архітектор Кішкін, початок ХХ сторіччя
Нині житловий будинок на розі вулиці Чміленка і Театрального провулку

01/01/2023

Отже, двері в 2023 рік відчинені...
Велика подяка ЗСУ, за можливість жити майже нормальним життям💙
Вірю в нашу перемогу💛
Пишаюся бути українкою!
Побачимось😉

08/12/2022

Сумна звістка надійшла з міста Сміли. Краєзнавчий музей, що є пам'яткою архітектури "відремонтували" за бюджетні кошти, знищивши історичні двері....

#сміла #черкаси #двері
#краєзнавчиймузей

01/12/2022

https://youtu.be/YNBZJ9YWAgs

Колишній будинок театру “Казка”, що у Кропивницькому, планують реставрувати. Він розташований по вулиці Театральній 8 та 10. Споруда - пам'ятка архітектури. ...

28/10/2022

Не зважаючи на те, що відповідним урядовим циркуляром заборонялося «влаштування СПЕЦІАЛЬНО малоросійського театру і виконання п’єс і сцен ВИКЛЮЧНО на малоруському наріччі», трупа антрепренера Григорія Ашкаренка, у складі якої тоді перебував Марко Кропивницький, одержала дозвіл на постановку кількох українських вистав. Однак фаховий рівень членів колективу не влаштовував Кропивницького. У жовтні 1882 року йому вдалося створити таку національну професійну трупу, якій судилося стати славою і гордістю України. Як зауважив Іван Франко, «Зложилася трупа, якої Україна не бачила ані перед тим, ані потому».

День 27 жовтня 1882 року став історичним для української культури. Адже виставою «Наталка Полтавка» була відкрита нова сторінка в історії українського театру. Сталося це в Єлисаветграді (нині – місто Кропивницький). «Говоря о спектакле 27 октября нельзя сказать кто собсвенно играл хорошо, потому что Кропивницкий, Заньковецкая, Жарковская, Садовский и Светлов как бы слились духом для того, чтобы розвести общее впечатление. И впечатление было громадно», – писала газета «Єлисаветградський вісник». Вже перша вистава була справжнім тріумфом. Вдячні глядачі влаштували М. Кропивницькому та всім акторам овації.
Для другої вистави, що відбулася через день, було обрано «Назара Стодолю», 2 листопада грали «Невольника». Перші спектаклі довели, що трупа Кропивницького – прекрасно злагоджений ансамбль з великими потенційними можливостями. Підтвердження тому – численні гастролі колективу по містах України та далеко за її межами, відгуки вдячних глядачів: «… Кожний вхід і вихід, а іноді і невеличкі фрази нагороджувались цілим громом оплесків. Закінчилась вистава, і огульний рик, буря, рокіт оголосили театр і довго не стихали, викликам не було кінця. На сцену кидали букети, квітки, шапки, кашкети, вітаючі картки та ін. А врешті публічність на руках понесла з театру своїх улюбленців Заньковецьку і Кропивницького, несла їх до готелю, оголошуючи криками привітання сонний город, То була не вистава, а свято, тішення відродженого українства і тріумф молодого українського театру».

17/10/2022

Художньо-меморіальний музей О.О. Осмьоркіна),
збудований Паученком власним проектом 1899 року. Ця споруда стала своєрідною
візитною карткою архітектора і є високопрофесійним зразком поєднання про-
відних стильових напрямків архітектури того часу — модерну та «неорусько-
го» (неоросійського). Будинок не лише відображав сутність його творця, але й
уособлював в собі найвищу істину мистецтва — свободу вибору. Тут відбува-
лись музичні вечори і театральні прем’єри, тут же складалися проекти майбут-
ніх архітектурних споруд. Саме в цій атмосфері виховувався небіж Я.В. Паучен-
ка — Сашко, який згодом став відомим художником, професором живопису
Олександром Осмьоркіним.

11/10/2022

Що, скучили за прогулянками?
Я теж! Нарешті погода сприяє, тож пишіть, хто бажає у цю п'ятницу чи суботу ?

25/09/2022

Сьогодні, 24 вересня, у Кропивницькому святкують День міста. Суспільне зібрало фотографії, які показують його життя за часи Російської Імперії, панування більшовик....

25/09/2022

Сьогодні (12/09 за ст.ст.), згідно запису в МК Святодухівської церкви м.Братолюбівки, в далекому 1858-му народилась Віра Львівна Кефала (в дівоцтві Давидова), сестра фундатора парку, який нині називається "Веселі Боковеньки", відома меценатка (зокрема підтримувала бідних талановитих художників) й колекціонерка південно-українського живопису (частину колекції передала в Одеський Художній Музей). За спогадами саме вона не раз допомагала брату у втілення його мрії дитинства - створенні парку в голому степу. А пізніше за його прикладом разом з чоловіком створили й у себе в маєтку близ с.Олександрівки і м.Братолюбівки красивий парк, хоча й значно менший за розмірами. Унікальні світлини їх маєтку й парку будуть вперше опубліковані в книзі про Давидовський парк, яку планується видати в 2023 році.
А поки що до вашої уваги портрет Віри Кефали (Давидової). Публікується вперше.

25/06/2022

05/05/2022

Шановні підписники!

Хочу вам представити мого
напарника, який буде вести екскурсію в цю суботу.
Це Антон Потєхін - наш земляк, молодий історик та краєзнець, студент Києво- Могилянської Академії.

07/02/2022

Ганна Дмитрян – меценатка з Новомиргороду, що жила у ХІХ-ХХ століттях. За її гроші побудували другу міську лікарню святої Анни в Єлисаветграді (нині це Кропивницьк....

30/01/2022

16/12/2021

14/12/2021