Ukrfolktour

03/10/2023

Дещо цікаве про "скельний храм" у Буші.
Так, дехто буде розчарований, але як на мене, така версія навіть цікавіша.
https://www.facebook.com/100069493262795/posts/632200619106375/

30/09/2023

27/09/2023

15/08/2023

Дивовижна весільна традиція Косово

02/08/2023

02/08/2023

На півдні Вінницької області, на мальовничих берегах Дністра, сховалося серед лісів і пагорбів невеличке містечко Ямпіль. У нього давня і трагічна історія, пов'язана з національно-визвольними змаганнями средини XVII століття. Про них нам нагадує хіба що пам'ятний хрест у центрі міста і музей-підземелля (все, що лишилося від давньої фортеці).

На жаль, ми бачимо на власні очі, як знищують пам'ятки історії та культури. Так триває вже багато століть.
Проте, в наших силах створювати нові артефакти, які будуть нести історичну пам'ять і цінності подальшим поколінням.

Навколо такої ідеї згуртувалися художники і організували симпозіум скульпторів-каменярів "Подільський оберіг", який тривав декілька десятиліть (до повномасштабного вторгнення).

"Наслідками" цих симпозіумів є прекрасний парк скульптур у історико-культурному заповіднику Буша, який є окрасою Вінничини.

Скромніший, але теж цікавий парк є і неподалік у Ямполі. Про нього мало відомо, але ми хочемо познайомити вас із цією цікавинкою, а заодно назвати імена тих митців, які долучилися до його створення.

#ямпіль #вінничина #поділля #подільськийоберіг #буша #парковаскульптура #ландшафтнийдизайн #митціукраїни #українськаскульптура #подільськийоберіг #букатинка #українськемистецтво #цікавімісцяукраїни

Блог, присвячений подорожам, зеленому туризму, мистецтву.

01/08/2023

Мозаїчні зупинки України - мистецькі об'єкти, які варто зберігати та досліджувати.

14/07/2023

🌻«Весільний СПАДОК» - це документальний фільм, в якому розповідається про весільні звичаї та обряди з різних куточків України.

👉Як вбиралися до весілля наші пращури, який незмінний атрибут повинен був супроводжувати молодят у день створення нової родини та яких обрядів і традицій варто дотримуватися?

✨У повнометражному документальному фільмі «Весільний СПАДОК» відтворено автентичну українську весільну традицію 8-ми областей України: Київської, Черкаської, Чернігівської, Івано-Франківської, Закарпатської, Харківської, Рівненської та Чернівецької.

🔸Також у фільмі є коментарі етнографів, істориків колекціонерів народного вбрання, майстрів, фольклористів, які досліджували народні українські традиції різних регіонів, аби детальніше розповісти усе про українське традиційне весілля та його особливості в залежності від кожного регіону.

Повнометражний документальний фільм «Весільний СПАДОК» — це занурення глядача у світ красивого, багатого, яскравого, та дуже різноманітного українського трад...

13/07/2023

Спадщина. Росохи. Оборонна церква Різдва Пр. Богородиці. XV ст. (ХІІІ-XVI). Експедиція 2019 року. Отримати посилання Facebook Twitter Pinterest Електронна пошта Інші додатки липня 11, 20...

13/07/2023

28/04/2023

Старовинний обряд «На прът» («На прутику») проводиться тільки в селі Городнє Болградського району. Сьогодні він по праву став візитівкою болгарського села, а також об’єктом для досліджень етнографів.

Обряд проводиться в один із трьох днів після Великодня, в основному на другий або третій. У ньому беруть участь тільки жінки - від наймолодших дівчат і до старших.

Старовинний болгарський обряд «На прът» («На прутику») зберігся лише у селі Городнє Болградського району і забутий навіть на батьківщині в Болгарії. Що це за обряд ...

16/04/2023

14/04/2023

Яка на смак паска, яку випікала ваша мама? Як ви фарбували писанки та які забави мали на Великдень? Закарпаття — унікальний край, де ледь чи не кожне село має свої об....

07/02/2023

У кого був такий килим?

01/02/2023

Щороку, на Масницю, у м.Перник, Болгарія, влаштовується фестиваль Сурва, на який з’їжджаються сурвакари та кукери з різних районів Болгарії. Триває карнавал цілий тиждень. Це одне з найяскравіших болгарських національних свят.

То що таке сурва та сурвакари?
Сурва (Сурвакі), або Василів день – це традиція зустрічі нового року у болгар.

Напередодні свята з лісу приносять гілочки деренового дерева з бруньками (сурвачки) – вони символізують здоров’я та добробут. Їх окурюють ладаном, прикрашають смаженою кукурудзою, сухофруктами, зубчиками часнику, вовною та монетками, і обходять із ними оселі рідних і друзів.

Вночі сурвакари – молоді хлопці – надягають вивернуті вовною наверх кожухи, прикрашені пташиним пір'ям маски, а до поясу прив'язують дзвони, які під час ходи мелодійно дзвенять. Разом із ними йдуть кукери, що уособлюють тварин. Веселих гостей скрізь чекають. Сурвакарів і кукерів намагаються добре прийняти, щедро обдарувати.

Нагадаємо: кукери – це ряджені у дивовижні маски персонажі, які відлякують злих духів, святкують відхід зими і прихід урожайної весни.

В решті Європи є звичаї, схожі на кукерів, вони поширені в центральній та південній частині Європи – в Україні, Румунії, Молдові, Сербії, Греції, Македонії, Словенії, Хорватії, Італії, Іспанії, Польщі, Угорщині, Хорватії та Словаччині, а також в Австрії, де їх називають Percht.

Фото з інтернету
#зимовісвята #навколосвіту #болгарськітрадиції #кукери #сурва #перник #сурвакари #новорічнісвята

29/01/2023

26/01/2023

У Києві відкривається виставка, присвячена обряду Маланки.

27 січня в Українському Домі відкривається виставка "Памфірова Маланка. Танець смерті та життя", яка об'єднає кіно та народні традиції. Виставка присвячена одному з найгучніших українських фільмів минулого року – "Памфір" режисера Дмитра Сухолиткого-Собчука, прем'єра якого відбулася на Каннському кінофестивалі.

Виставка триватиме до 19 лютого.
Показ фільму «Памфір» - з 23 березня.

27 січня в Українському Домі відкривається виставка «Памфірова Маланка. Танець ...

22/01/2023

Вітаємо з Днем Соборності України!

105 років тому, у Києві було урочисто проголошено створення Української Народної Республіки, а рівно через рік, у 1919 р. - Акт Злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республки (УНР та ЗУНР).

Так вперше за багато століть історичні українські регіони об'єдналися в одну державу.

22 січня 1990 року близько трьох мільйонів українців утворили живий ланцюг, що символізував об'єднання українських земель і державну єдність. Він простягнувся з Києва до Львова та Івано-Франківська, Стрия, Тернополя, Житомира та Рівного.

Відтоді це стало доброю традицією, яку щороку влаштовують у різних куточках України. У Києві 22 січня таким чином "з'єднують" два береги Дніпра - лівий і правий, символізуючи об'єднання Сходу і Заходу України.

Сьогодні, коли у нашій країні триває поіномасштабна війна, і частина наших територій знаходиться під окупацією, ідея Соборності знову актуальна. Це те, за що борються накращі наші люди.

І ми віримо, що усі наші території будуть повернуті!

На фото - мозаїчне зображення Архангела Михаїла, святого заступника та оборонця Києва, покровителя військових і захисника від усякого зла, Видубицький монастир, м.Київ.

Фото Julia Krizhevskaya

14/01/2023

Новорічний обряд засівання з конем зберігся лиш у декількох селах в Україні, зокрема, селі Вістря на Тернопільщині, а також у селах Гринівка та Колінці на Франківщині. Передавався він з давніх давен від батька до сина, і дійшов до наших днів. Навіть за радянської влади під час заборони обряд продовжували підтримувати.

Коня водять у ніч з 13 на 14 січня.
Ще задовго до півночі, за давнім звичаєм, хлопці обирають в одного із ґаздів села красивого та об’їждженого коня. Його прибирають різнокольоровими веретами, яскравими паперовими квітами та стрічками.
Коня спеціально готують – привчають ходити по сходах , аби вміло заходив у домівки, а також до музики – спочатку до тихої, а потім гучної. Адже його на обході села супроводжують музики.

Зранку 13 січня парубки миють та чистять коня, прикрашають квітами , накидають на нього покривало, зав’язують хустку та одягають вінок, сплетений з туї та прикрашений кетягами горобини, колоссям пшениці та новорічними гірляндами. Парубки розподіляють ролі – хто буде посівальником, віншувальниками і поводирем коня.

В обряді засівання з конем беруть участь тільки неодружені парубки!

Рівно опівночі при повному параді хлопці вирушають у свій нічний святковий обхід з конем від хати до хати, де засівають і віншують. Вони обходять хати, де є незаміжні дівчата.

Під вікном господарів грають марш. Дівчина запрошує до хати. Першим заходить посівальник, потім заводять коня. Його пригощають калачем, зерном або сіном. Коли коня виводять, грають два танця – вальс та польку, або фокстрот. Хлопець із ватаги, якому до вподоби незаміжня дівчина, запрошує її до танцю. Потім парубок виводить дівчину з дому, садить на коня, і разом вони виїжджають за ворота. Це символізує, що невдовзі дівчина вийде заміж і покине батьківську домівку.

Водять коня аж до ранку, поки не обійдуть усі будинки, де є дівчата на виданні.

Ґазди із задоволенням приймають посівальників, адже кінь є символом урожаю, здоров’я, прибутку. За традицією, якщо першим до вашої хати зайде кінь, у вас помножиться добро та буде здоров’я.

У селі Вістря Коропецької громади Старий Новий рік святкують по-особливому. Тут славляться давньою традицією – «ведення коня» до хати. В ніч з 13 на 14 січн...

07/01/2023

Як колядували на Закарпатті

05/01/2023

Обряд “Ірод” у Комаровому, Західне Полісся

Війна порушила плин життя мільйонів українців, забрала тисячі життів, зруйнувала міста та села, безліч унікальних споруд та творів мистецтва, а також поставила під загрозу об’єкти нематеріальної культурної спадщини, зокрема, народні обряди.

По-перше, зараз усім нам не до свят та гулянь. По-друге, обрядові дійства відбуваються вночі, що унеможливлює їх через комендантську годину. По-третє,
носіями та виконавцями обрядів новорічного циклу є переважно чоловіки. Багато хто з тих хлопців, які весело рядилися і бешкетували у різдвяних вертепах та на Маланку, зараз захищають країну від ворогів. Хтось із них уже ніколи не візьме в них участь…

Але українська культура має бути збережена. Це наша ідентичність, наша унікальність, наша самоповага.

І ми продовжуємо знайомити вас із нею.

У селі Комарове Камінь-Каширського району уже майже століття зберігають живу традицію вертепної вистави під назвою «Ірод». Відбувається вона щороку 7-го та 8-го січня.

У вертепній виставі беруть участь дванадцять неодружених молодиків, які за два дні мають обійти все село за маршрутом, прокладеним ще їхніми попередниками, і розіграти сценку в хатах, де на них чекають односельці.

Сільською вулицею йдуть хлопці у вбранні, схожому на військову форму європейських армій минулих століть: високі головні убори, кольорові стрічки через плеч, в руках — бутафорні шаблі й алебарди За парубками дріботять інші персонажі в дивакуватих костюмах і масках. Троє з них — бородані в капелюхах із червоними щоками й носами — урурукають і б’ють ціпками об ґрунтову дорогу. За ними біжить Смерть у високому гострому ковпаку, б’ючи точилом об косу. Цей скрегіт перегукується зі звуком ланцюга — то Чорт наздоганяє парубків, які саме повертають до найближчої хати, щоб повідати її господарям давню історію та сповістити про народження Божого Сина.

Зайшовши до хати, учасники вертепу розігрують сценку, де Цар Ірод надає наказ убити всіх немовлят, в тому числі і свого сина.

Вистава завершується тим, що Воїни засуджують Царя, а життя Божого Сина врятоване, адже Ірод та його Воїни не знайшли немовля. Парубки колядують господарям.

Врешті, Життя перемагає смерть.

Докладніше почитайте та подивіться відео у матеріалі Ukrainer

На Західному Поліссі, в селі Комарове, віддавна вертепують на Різдво. Місцеві парубки в костюмах і масках розігрують вертепне дійство, започатковане тут іще на поч....

31/12/2022

Що ж, друзі, з Новим роком!

Героїня Меланія ЛеньоРежисер Вікторія КвіткаКреативний продюсер Гліб ШирочкінВиконавчий продюсер Катерина Фогілєва Оператор Ігор СулійМонтаж Анатолій Зелень...

25/12/2022

Марі Лойд – валлійські колядки.
Не тільки Україна дивує старовинними новорічними зимовими обрядами. У південному Вельсі (Велика Британія) також зберігається старовинна унікальна традиція, що має назву Марі Лойд. (Mari Lwyd)

Це обряд, який проводять в період з грудня до середини січня – валлійського старого Нового року – навколо стародавнього ритуалу коня.

Фігура у білому простирадлі, з черепом коня замість голови, прикрашена дзвіночками та стрічками, у супроводі колядників, ходить від хати до хати і напрошується у гості. Часто, її супроводжують комічні фольклорні персонажі Панч і Джуді. Марі Лойд та її супутники співали, як їм конче потрібно зайти до хати та зігрітися, а бажано ще випити пива і поїсти. А господар будинку також співом відмовляв їм. Такий співучий батл колись міг тривати години.

Врешті, Марі Лойд та її супутників пускали всередину, де їх, як і наших колядників, частували всім, що мали. Конячка Марі Лойд дико гасала по хаті, «лякала» дітей і жінок, і також виганяла злих духів. Потім Марі Лойд із супутниками чемно бажала щасливого нового року і вирушала до наступних дверей.

Побачити, як Марі Лойд наближається до дому, корчми або пабу, це вже означає удачу. Долучитися до її почту сприймається як благословення.

Ім'я Mari Lwyd перекладається як Сіра Кобила, Сива Грива або Сіра Мері. Вважається, що сивий кінь походить з кельтської міфології і здатний переходити в підземний світ. Отже, як і в інших новорічних обрядах, це втілення зв’язку із світом предків.
Зараз цей новорічний обряд дуже підтримується і поширюється у Вельсі.

Дещо нагадує наш обряд Маланки або водіння кози, чи не так?

Фото з просторів інтернету

25/12/2022

Сто років тому Різдво на Буковині відзначали 7 січня. Деякі громади святкували 25 грудня. Початок року збігався зі святкуванням Різдва, а свята Нового року не було.

Різдво святкували у родині. Для нього робили дідуха – солом’яного снопа, який стояв у куті. Також плели "павучка" – це прикраса, що складається з трикутників соломи. У павутинні мало заплутуватись і залишатись усе погане.

У деяких селах прикрашали ялинку – це стара німецька традиція. Найчастіше ялинку наряджали на подвір'ї — вішали макові голівки, яблука, горішки, вовняні нитки. Верх ялинки прикрашав господар.

Дідуха й "павучка" робили діти та жінки, а ялинки рубали чоловіки й старші хлопці.

Початком новорічних свят вважався День Святого Миколая. Відтоді Калфи, які є головними в коляді, починали пригадувати колядки.

Колись святкування Різдва у місті та селах Буковини відрізнялося. Зокрема через обрядовість та різну їжу. Про особливості Різдва Суспільному розповіла чернівецьк...

22/12/2022

05/10/2022

30/09/2022

A few words about the history of Ukrainian language.

🇺🇦 Ukrainian just might be the most resilient language in the world. From the Tsars to Stalin, many have tried to wipe it from the face of the Earth. But t...

21/09/2022

What are those mysterious sacred geometrical designs hidden in our grandmother’s treasure chest? They are not just circles, lozenges, branches and spirals. These figures were created centuries ago and represent many unique symbols. This was at a time when our ancestors had a close magical connection with the world of Nature: plants, animals, fields and heavenly bodies. They drew their destiny using symbols of the Sun, Earth, Universe and Family, reproducing them on fabrics, creating mysterious ancestral symbols as amulets, as a kind of family code.

What are those mysterious sacred geometrical designs hidden in our grandmother’s treasure chest? They are not just circles, lozenges, branches and spirals. These figures were created centuries ago and represent many unique symbols. This was at a time when our ancestors had a close magical connecti...