Кемпінг "Північ"

14/09/2020

14/09/2020

04/09/2020

"...І я примовкав тоді, потім тихенько, самими кінчиками пальців, одривавсь від землі і зразу ж опинявся на Тихому, на Церковному, на Сеймі. Це були найкращі в світі озера й річки. Таких більш нема й не буде ніколи ніде.

Отож, кажу, міркуючи собі в човні на кожусі, поволі затулив я очі. Мені не стало темно в голові. Заплющуючи очі, й по цей день я ще не маю темряви в душі. Ще світить мозок мій невпинно і ясно, освітлюючи видиме і невидиме без всякого числа і часом без порядку в безмежній низці картин. Картини пливуть, линуть води Дунаєм, Десною, весняна вода на Десні, Дунаї. Хмари по небу пливуть вибагливо й вільно і, пливучи в просторах голубих, вчиняють битви і змагання в такому числі, що коли б одну тисячну долю судилось приборкати і поставити в ясний книжковий чи картинний ряд, недаром жив би я на світі і отягчав начальників і соглядатаїв своїх недаром.

Чого тільки не бачив я на самому лише небі! Хмарний світ був переповнений велетнями і пророками. Велетні і пророки невпинно змагались у битвах, і дитяча душа моя не приймала їх, впадаючи в смуток."
"Зачарована Десна" Довженко Олександр (уривок)

02/09/2020

Про сьогоднішній день Михайло Стельмах сказав: «Зупинилось літо між серпнем і вереснем…».
Назва вересня прийшла з Полісся, саме тут зараз буйно цвіте верес - місцеві назви верес, вересінь, підбрусничник. Це кущ із рожево-бузковим суцвіттям, дуже поширений на Сіверщині.
Давним-давно у цього часу всюди були свої «домашні» наклички: «руєн», а по-народному — «ревун» — коли в лісах ревуть олені; "хмурень" — через часті дощі. На заході відомі назви «маїк» (починають «маятися», тобто зеленіти ранні сходи озимини) і «сівень» — пора масового висівання збіжжя.
Назву вересня — «бабське (бабине) літо», "бабинець" — до сих пір використовують в розмовній мові на північно-західному Поліссі.
Про цей місяць в народі кажуть: "У вересні і горобець - багатій", "Вереско вхопив чересло", "Вересень на весілля багатий".
Це дивовижний місяць гармонії у природі, коли все врівноважено, виважено й мудро розподілено.
Тихі задушливі вересневі дні ще теплі, наче літні. Повітря прозоре й легке в ньому далеко чути кожен звук.
Початок вересня радує і тим, що в нічний час на небосхилі можна спостерігати Чумацький Шлях. У цей час все небо усипане зірками, немає вільного місця на ньому. Цьому немає жодного порівняння. Виходьте вночі - подивіться самі.
Осінь – це надзвичайна пора року, в ній є і чимало радощів: чарівні пейзажі, романтичний настрій, спогади про прекрасне…
Нехай цьогорічна осінь стає для вас новою! Нехай вона буде сповнена зовсім іншими і незвичними для вас пахощами, кольорами, роздумами. Нехай вона буде не краща і не гірша. Нехай вона буде просто інша!
Зробіть крок назустріч осені! Будьте щасливими прямо зараз!

#мандруйУкраїною

01/09/2020

Вітайте вересень! Всім, друзі, щасливої, доброї осені!

Сьогодні похапцем від нас втікало Літо...
Втікаючи, збирало свій багаж:
Складало в нього вечори зігріті,
Ясні світанки, та прогрітий пляж.
А ще - медові яблука і сливи,
І полунично-волошкові мрії,
І літній дощ, і вітерець мінливий,
І кавуни, на сонці розімлілі.
Чиїсь канікули вкладало у валізу,
Відпустки, іменини і весілля,
Букет ромашок, нарваних у лісі,
А ще - купальське чудодійне зілля.
На видноті залишило записку:
Що, мов, чекайте, я ще повернусь,
Що вже вертатимусь із новим свіжим блиском,
І, вже на радощах, із кожним обіймусь!
А я не хочу осені капризів...
Та потяг з Літом вже за рогом зник...
І десь на дні набитої валізи
Сумно зітхав прожитий мною рік...
30.08.2018р
Марина Хорольська
( зі збірки поезій " Я вчуся розрізняти кольори")

29/08/2020

"Благословенна будь, моя незаймана дівице Десно, що, згадуючи тебе вже много літ, я завжди добрішав, почував себе невичерпно багатим і щедрим", - ці довженкові почуття і сьогодні може підтвердити кожен, хто провів на березі ріки хоча б кілька днів.
Продовжуємо подорожувати по рідному краю, панове!
Сіверщина – це надзвичайно багата природа: повноводні річки, прадавні ліси, заливні луки і кручі.
Для поїздки для поїздки по околицях с. Сосниця вам не буде потрібно багато часу і грошей. Ви можете вибрати пішохідний маршрут, велосипедний або сплав.
Вирушаємо на Красну Гору та Чащі.
Коли ви подорожуєте з Сосниці в село Мале Устя безперечно побачите два підвищення: одне по праву, а друге – по ліву сторону дороги. З лівої сторони підвищення називається Красна Гора, а з правої – Чащі.
Про Красну Гору вам розповість будь-який місцевий житель .
Тут багато хто говорить, що вона насипана людьми.
Поруч - ще одне місце з старовинних легенд - озеро у підніжжя Красної гори називають - Церковище. Воно, ніби-то, утворилося від викопки в цьому місці землі, яку й використали для насипання Красної Гори.
Але в дійсності Красна Гора, як і височина Чащі, є утворенням людовикової епохи.
А ще тут є виток Вижовки, яка була раніше річкою, однією з приток Убеді.
Наші пращури вшановували джерела річок. Відомо, що в таких місцях, де б’є джерело й починається річка, зустрічаються споруди у вигляді у вигляді каплиць.
Вчені вважають, що подібна споруда була і на Красній Горі. Можливо там був і монастир, а скоріше всього там була каплиця монастиря, яка могла належати Рувимовському монастирю.
Красна Гора складається переважно з піску, але на дні спостерігається вапнякова земля.
Біля підніжжя Красної Гори, на узбережжі озера Церковище зустрічаються сліди окопів, які відносяться до періоду денікінщини.
Урочище Чащі займає настільки великий простір, що був тут колись хутір Чащі (наголос на другому складі) . Колись тут були і люди привітні, і садки великі, і чудова джерельна вода.
Давно тут ріс чудовий дубовий ліс, було три берези та багато кущів ліщини.
Люди освоювали цю місцевість з найдавнішіших часів. Про те, що тут була стоянка людей в період неоліту-бронзи видно з археологічних знахідок.
Піднімаємося на ці гірки і насолоджуємося краєвидом.
Грайливою стрічкою в'ється голуба Десна серед берегів. Береги то підходять до самої води стрімкими кручами, то простираються золотаво-жовтим висипом піщаної коси. Інколи Десна зупиняється у своїх численних озерах: Борімка, Бродинське, Церковне, Ріпище, Тихе, Береза, Пісня, Санське.
Десна, приймаючи в себе поблизу Сосниці води Сейму та Убеді, розливається-розпливається по безмежному обширу заплавних лук і нестримно пливе безкраїм водним дзеркалом під Київ.
Якщо ви любите свіже повітря, активний відпочинок, красу природи, прагнете пізнати щось нове - такі подорожі вам сподобаються.
І, так! Кожен похід - це маленьке життя!
Ловіть літо! Будьте щасливими прямо зараз!
#мандруйУкраїною

#набайдарці #круто

Дякуємо за надані матеріали вчителю географії Піц Ользі Василівні.

Фото: вид з Пузиревої гори, територія Мезинського нацпарку

28/08/2020

Вже вдруге сплавляємося на байдарках по Десні. Не втомлююся милуватися неймовірною красою, гармонією природи, деснянськими кручами, де гніздяться ластівки берегові, чудернацькими старими деревами, які вже доживають свого віку у воді, пролітаючими сірими чаплями, тихою водою. Нехай в тебе, Олександр Коломієць, буде натхнення і на наступні сезони ділитися красою Чернігівщини і нехай все більше людей захоплюється цим краєм!
Olena Drozdova

27/08/2020

«З дуже давнього часу в нас поширене поважання бузька чи бусла як символу праці і прив’язаності. ... Бо бусел – птах побожний»

У наших краях - гніздо бусла на хаті – щаслива прикмета, а село, в якому є хоча б одне гніздо лелеки, має майбутнє і житиме заможно. Люди також запримітили, що птах для гнізда завжди обирає місце поблизу будинку, де мешкає спокійна і доброзичлива родина.
Називають цього птаха по-різному - чорногуз, бусел[бусол], бузько, гайстер, бушель,стерх, жабоїд, боцюн, боцян, дзьобун,
а на Чернігівщині – клекетень.
На думку дослідників, назва «лелека» походить від імені богині весняного відродження природи Лелі.
Про цього птаха розповідають безліч легенд, співають колискові, розповідають казки, загадки та прислів'я. Так, це лелека, який з давніх часів є одним із найяскравіших символів України.
На хаті старезній – старезне кубло
Не верне до нього минуле,
Бо вже лободою давно поросло.
Чи бусли про нього забули?
К. Кутельмах
Цього року відліт білих лелек почался досить рано, вже в перших числах серпня. Спочатку вони були невеликими, потім - все більші. Зараз можна побачити зграї вже з кількох сотень птахів.
Бачили, як лелеки кружляють, поступово набираючи висоту?
Красиво та гордо лелеки виглядають у небі, на болотах, луках, ланах.
Казково виглядають гнізда лелек на телеграфних стовпах вздовж дорог на Чернігівщині. Це є інформація про те, що болота та луки навколо є екологічно благополучні, а люди живуть тут добрі.
Тепер нам залишається лише сподіватися, що наступної весни все буде так, як і раніше: прилетять лелеки до свого гнізда, знайдуть собі пару, відкладуть яйця і по черзі висиджуватимуть своє майбутнє потомство. Потім турботливі батьки-лелеки годуватимуть своїх лелечат, навчатимуть літати і в кінці літа відлетять в теплі краї, щоб потім знову повернутися...

#мандруйУкраїною

24/08/2020

Вітаємо, усіх учасників нашої спільноти із святом! Цінуємо, що ви з нами.
Нехай небо над Україною завжди буде яскраво блакитним і безхмарним. Бажаємо щастя, добра і злагоди, порозуміння і згуртованості!

фото: Рідна Семенівка

23/08/2020

А літо ...
Зі смаком осені світанки, зі смаком осені захід ... серпень дарує мені букети, як ніби в чомусь винен. У них стільки сонця, тепла, літа. В них стільки ніжності, любові ...
Що забуваю, що у літа залишилися лічені дні ...

22/08/2020

"Стрибаю з кручі в пісок до Десни, миюся, п’ю воду. Вода ласкава, солодка..." Довженко

Продовжуємо подорожувати по рідному краю, панове!
Сьогодні наш шлях в Велике Устя - неподалік села зливаються річки Десна і Сейм, звідси й походить його назва. Можна відправитися велосипедом або на байдарках.

Велике Устя відоме з середини XVII ст. . Першопоселенцями на старих селищах називають рибалок - Богдай, Лихошерст, Гамалій.
Тут стратегічне місце, де зливаються води Сейму і Десни. Тут Сейм час від часу міняє своє русло, залишаючи проток, або довге озеро - Старий Сейм.
Є ще стариці – Молодий Сейм, Повільний Сейм , Бистрий Сейм(хочете відчути себе Робінзоном - вам сюди).
Люди тут селилися з давніх-давен. Поблизу Великого Устя виявлено 6 археологічних поселень.
Тут можна піднятися на Шейнину гору, яка є згадкю про похід похід військ Речі Посполитої на Лівобічну Гетьманщину.
Поруч знаходиться Королівська гора- за переказом на ній під час похіда жив король польський Ян Казимир. Місцеві жителі розкажуть вам безліч чудових легенд.
Місця тут дивують своєю незайманою красою.
Річка Сейм петляє серед високих піщаних берегів, подекуди до річки підходять дикі ліси і заливні луки. На маршруті можуть зустрітися зграї диких качок і чапель, а на березі трави й квіти наповнюють повітря польовими пахощами літа.
На високих берегах річки часто можна побачити берегових ластівок. Вони живуть переважно великими колоніями. У деяких місцях на стрімкому березі можна нарахувати до тисячі і більше нор.
Якщо ви любите свіже повітря, активний відпочинок, красу природи, прагнете пізнати щось нове - такі подорожі вам сподобаються.
І, так! Кожен похід - це маленьке життя!
Ловіть літо! Будьте щасливими прямо зараз!
#мандруйУкраїною

#набайдарці #круто

21/08/2020

"Немає кращого способу дізнатися, чи подобається Вам людина чи викликає огиду, ніж вирушити з нею у подорож"
Марк Твен

фото: Nazariy Gandey

20/08/2020

Вихідні попереду, на 24.08 є ще вільні байдарки, та велосипеди. До Ваших послуг відпочинок на селі, садиба-кемпінг, всі необхідні мінімальні умови проживання.
А також є можливість арендувати байдарки або катамаран і сплавитись р.Десна, р Сейм.
Хто не визначився як відпочити, звертайтесь. Ми працюємо. Літо триває не прогавте.
Ми знаходимся с. Бутівка, Сосницького району, біля річки Десна. тел. 097 025 3768 Олександр

Ловіть літо! Будьте щасливими прямо зараз!
#мандруйУкраїною
Кемпінг "Північ"
#набайдарці #круто

19/08/2020

Зі святом Яблучного Спаса!
Прихід Яблучного Спаса символізує закінчення літа і початок осені. Вважається, що після цього свята ночі стають прохолоднішими і настає період збору врожаю.
Наприкінці святкового дня прийнято проводжати захід сонця піснями. Раніше люди вірили, що так можна попрощатися з літнім теплом.
Народні прикмети:

Як прийде Спас, то комарам урветься бас, а як прийде Пречиста (28 серпня) — забере їх нечиста.
Спасівка — ластівка, а Петрівка — голодівка.
До Спасівки бджола робить на пана, а після Спасівки на себе.
Кусючий, як муха у Спасівку.
Святий Спас приготував усього про запас: і дощ, і вітер, і холод, і тепло.
Пройшов Спас - пішло літо від нас.

фото: Nata.

18/08/2020

"... Кажуть, що серпень пахне осінню ... Не знаю. Може бути .. Але я люблю цей останній привіт літа. Це - Мій Місяць. І Яблука дозріли, і Соняшники ще стоять в полях, і Мед наспів, і Жоржини цвітуть ...І ще теплі промені Сонця ласкаво і легко обіймають різнокольорові айстри, і зоряні зливи опромінюють темний небосхил, і з баштану везуть Кавуни ...І нехай неминуче наближається осінь, але серпень - це все ж ще Літо ... ".
Марина Цветаєва

Ще маємо змогу дивуватися літній ранковій красі, ще можемо насолоджуватися неймовірними фарбами серпневих ранків, ще вітаємо в себе літо... Тому прокидаємося, щоб встигнути все це зробити.
Ловіть літо! Будьте щасливими прямо зараз!
#мандруйУкраїною
фото: "Вечірня річка..." Farernik

16/08/2020

"Тільки про дві речі ми будемо шкодувати на смертному одрі - що мало любили і мало подорожували."
Марк Твен

Ловіть літо! Будьте щасливими прямо зараз!
#мандруйУкраїною
фото: Микола Мороз. Ранок. Чернігівщина.

15/08/2020

Продовжуємо подорожувати по рідному краю, панове!

Сьогодні наш шлях в місця зі загадковою назвою - річка Снов.
Річка Снов - одна з найкрасивіших і чистих річок України -
тиха і спокійна, що спонукає до роздумів і спокійного сну на березі в наметі під її заколисливе дзюрчання. Мулисте дно, в’юнкі пічкурі, духмяні трави, зелені лугові простори, прозоре дзеркало вод - все це Снов, популярний серед байдарочників.
Багаточисельні рукави, подекуди переплітаючись зі старицями, проймають звивистою стрічкою Чернігівське Полісся.
Назва річки не має достовірного походження, одні дослідники припускають, що завдяки чудовими краєвидам, які можна побачити лише у снах, інші говорять про ймовірність давньоіндійського походження назви (в перекладі із санскриту «купатися»).
Відрізок річки між Сновськом і Седневом дивний тим, що перетинають Снов п'ять мостів.
Біля крайнього перед Седневом селом Макишин, Снов неабияк звивистий. Ріка тут настільки «кручена», що близько двох годин можна розплутувати її викрутаси, анітрохи не віддаляючись від вищевказаного села. Тут же знаходиться останній на цій ділянці міст. Далі, на горі проглядаються старовинні Седнівські церкви.
Рай на Землі...
Такий образ намалював перед своїми очима Леонід Глібов. На високій Седнівській горі над Сновом стоїть альтанка, з якої відомий український байкар любив дивитись на тихоплинні води ріки. Саме тут він написав відому пісню:
"Стоїть гора високая,
Попiд горою гай,
Зелений гай, густесенький,
Неначе справдi рай."
Тут унікальні місця з віковими лісами. Може бути, тому з давніх-давен цей край називали Чернолес або Чорногорії. Може, звідси і пішла назва Чернігів і Чернігівщина.
Сіверщина була однією з найбільш населених територій серед давньоруських князівств.
На ріці Снов у 1068 року відбулась битва чернігівського князя Святослава Ярославовича проти половців. Зіткнулось 3 тис. військо князя проти 12-ти тис. війська половецького князя Шарукана, який тоді був взятий у полон. Цією переможною битвою на Снові було призупинено наступ половців на Русь.
Кожен місцевий житель розповість вам про те, як схожа річка Снов на біблійний Йордан.
Тут зеленіють луки, уквітчані ромашкою, конюшиною, дзвіночками, шавлією, цмином. З прибережного піску з посвистом зриватимуться пташки, в затоці ви обов'язково зустрінете бобрів, а в кущах бузини даруватиме вам свої пісні соловейко.
Береги річки густо помережані стежками, що тягнуться кудись далеко, щоб на обрії злитись з небом і знову повернутися обрамленням Чумацького Шляху.
Снов люблять усі. Він дивовижно-гарний. Піщані пляжі, заплавні луги, озера-стариці. Його м’яка вода приємна для пиття і купання, вона цілюща.

Ловіть літо! Будьте щасливими прямо зараз!
#мандруйУкраїною

14/08/2020

Медовий Спас ступає у кожні двері, несе з собою запашні паляниці та медовуху. Тож нехай ваше життя завжди має медовий присмак.

13/08/2020

Путивськ - невеличке село в Новгород-Сіверському районі. Селу вже більше ніж півтисячоліття - його заснували у 1500 році, але нині тут мешканців зовсім мало - близько 70 осіб.
Для туристів Путивськ відомий своїм крейдяним кар'єром. Він розташований на просто на схід від села, недалеко від берега Десни.
Неподалік від кар'єру є ботанічний заказник загальнодержавного значення - "Путивський". Це заповідна заплава придеснянських лук, де зростає багато рідкісних рослин та рослинних угруповань.

12/08/2020

«А як все те не поможе,
Дай йому євшана-зілля,
Щоб, понюхавши, згадав він
Степу вільного привілля".
Микола Вороний. Євшан-зілля

Дивовижне - навколо нас, потрібно тільки придивитися.
Іноді так приємно лежати на траві під деревами, слухаючи як зелена шовковиста трава погойдувалася під лагідним вітерцем. або спостерігаючи, як хмари пливуть по небу, це аж ніяк не марна трата часу.
Серпень – наче десерт літа. Такий же смачний, приємний і солодкий. А навколо - справжній скарб, килим із запашних трав - окраса, що милує око, веселить душу.
Що ми знаємо про рослини навколо нас? Хто не знає про чебрець? Дуже любили його наші предки.
Рожево-бузковий килимок із квітучого чебрецю — видовище, яким можна милуватися цілісіньке літо.
Чебрець українці наділяли магічними властивостями з давніх-давен. Ця рослина споконвіку була для нас символом Батьківщини. Її брали з собою, від’їжджаючи на чужину, як згадку про рідний край. Трава ця має запах, який здатна зберігати дуже довго навіть висушена, при спалюванні вона дає ніжні пахощі степу.
Чебрець (євшан-зілля, тиміям, чабрець, чебрик, чебчик, дика м’ята, а ще — трава Богородиці, квітка Єлени Прекрасної ) — забезпечує добробут родині, його використовували стародавні волхви.
Одні вірили, що подушка, начинена чебрецем, допомагає позбутися нічних жахів. Інші — що він обов’язково зробить людину сміливою і мужньою, якщо тримати гілочку чебрецю при собі.
З нього виготовляли напій, який вживали на Зелені свята, коли поминали небіжчиків, а також від пристріту, відьомських сил, на Купала, у горобині ночі тощо. Цим напоєм дівчата причаровували хлопців.
Легенда свідчить, що чебрець є одним з інгредієнтів чарівного складу, випивши який можна побачити магічних істот, фей і духів. Ну не знаю, фей не бачили, а ось чай з чебрецем неймовірно пахучий. Спробуйте - вам сподобається!
Чебрець здатний приносити щастя.
Під час подорожі зберіть букет з чебрецю, повісьте в будинку і всю зиму його запах буде зігрівати вас, нагадувати вам про літо.
В ньому тепло, ніжність і любов. Нехай він оберігає вашу родину і душу від зла, буде невичерпним джерелом душевного спокою, приносить свято в буденне життя.
А ще можете насушити його і використовувати як приправу.
Крім того, чагарник чебрецю дуже корисний — його аромат відлякує шкідливих комах.
«Квіти, як люди, на добро щедрі і, людям ніжність віддаючи, вони цвітуть, серця обігріваючи, як маленькі, теплі багаття»

Ловіть літо! #мандруйУкраїною

10/08/2020

" Сходило сонце. Картина була незвичайна, неначе сон чи казка. Осяяний сонцем, перед нами розкрився зовсім новий світ. Нічого не можна було впізнати. Все було інше, все краще, могутніше, веселіше. Вода, хмари, плав — все пливло, все безупинно неслося вперед, шуміло, блищало на сонці.
...Дивлюся у воду — місяць у воді сміється. "Скинься, рибо",— думаю,— скидається риба. Гляну на небо: "Зірко,— покотися" — котиться. Пахнуть трави над водою. Я до трав: "Дайте голос, трави" — гукають перепілки".
О. Довженко "Зачарована Десна"

Ловіть літо! #мандруйУкраїною
фото: Зінченко Роман

09/08/2020

Продовжуємо подорожувати по рідному краю, панове!
Сьогодні наш шлях в дуже познавательній музей.
Більшість з нас з нетерпінням чекали літа, щоб узяти відпустку та гайнути куди подалі. Це літо змішало нам всі плани.
Але не треба сумувати, адже дивовижне є і поруч з нами.
Для поїздки в с. Сосниця вам не буде потрібно багато часу і грошей. Ви можете вибрати пішохідний маршрут, велосипедний або сплав по Десні.
Віддалене від міської метушні, пилу та галасу, це село привертає увагу екотуристів.
Розмаїття природи Сіверщини з мальовничими краєвидами чарує своєю красою, а багата історія просякнута легендами.
Сіверська земля володіє безцінними музейними колекціями - археологічними, літературними, історичними та художніми.
Один з таких музеїв чекає на вас у Соснівці, він був створений силами і стараннями Юрія Виноградського рівно 100 років тому.
Заснування музею в 1920-му році – особиста заслуга місцевого юриста, археолога й історика Ю. Виноградського. Він особисто вивчав рідний край, відкрив коло півсотні неолітичних стоянок і дев’ять городищ.
Розкішна колекція, яка без заперечення є гордістю його краєзавчого музею, є результатом послідовних і багаторічних досліджень засновника.
Музейна колекція нараховує майже 11 тисяч музейних предметів.
Виноградський був закоханий в свій край і це можна побачити в кожному рядку його праць. Одні тільки назви звучать як музика, ось як цікаво дослідник описував всім нам знайомі міста:
"Долина річки Убеді виникла внаслідок діяння льодовика. По ній стікали льодовикові води. Убідь бере початок у північній околиці села Орлівки Холминського району і тече з півночі на південь, роблячи великі коліна. Довжина її біля 120 кілометрів, ширина долини від кількох сот метрів до одного кілометра. Особливо широка долина біля Сосниці, де вона зливається з долиною Десни.
Долина Убеді в багатьох місцях заболочена. Це в значній мірі залежало від водяних млинів, яких раніше була велика кількість. Вони тримали високий рівень води в річці і в грунті. Зараз проводиться осушення долини, але треба подумати і про збереження Убеді.
Живиться Убідь численними джерелами, які вона зустрічає на своєму шляху. Велику кількість води дає непрохідне болото Бідне (назва від слова біда), розташоване біля села Орлівки. По мірі прийому притоків—Кистера, Вербки (або Багачки), Лютої, Хребетної, Волинки та інших Убідь ширшає, стає більш повноводною. Притоки Убеді в минулому приносили велику користь. На їх берегах стояли дрімучі ліси, водилися бобри, у воді було безліч риби. Енергію води притоків люди використовували для млинів.
Тепер притоки обміліли, а багато з них зовсім пересохло. Важливішими з них є Кистер і Вербка. Узбережжя Кистра вкрите лісом. Раніш будівельний матеріал з цього лісу сплавляли по Убеді і далі по Десні та Дніпру на південь України.
Саме слово кистер означало кожні 60 сажнів складених дров. На берегах Вербки стоять села Верба й Осьмаки, що славляться гончарними виробами. Вербка впадає в Убідь нижче хутора Ляшківців. На весні і під час дощів вона приносить мутну білуватого кольору воду, що відрізняється від убідьської. Колір її залежить від глибинних шарів землі, які розмиваються стоковими водами.
Певний інтерес становить права притока Убеді - річка Хребетна. Її назва походить від підвищення, біля якого вона протікає. На підвищенні є дуже багато камінців різної форми й кольору. Це льодовикова морена.
З правого боку в Убідь впадають ручай Прудка та річка Волинка.Назву останній дали переселенці з Волині. Річка Волинка нижче села Лав має назву Прорізь. Тут, в урочищі Чернече, є поклади торфу, що вже частково використані.
Минувши Сосницю, Убідь розгалужується на три рукави: Убідь, Біленьку і В’юнку. Всі вони впадають у Десну. Але кожне коліно з цих рукавів має свою назву: Британівка, Могилки, Коноплянка, Чепелиха, Приж та інші. Тут є багато глибоких місць - ям, наприклад, Безодня, Сахарна і ще цілий ряд.
Наша річка рибна. В ній водяться соми, лящі, щуки, окуні, лоскирки, плітки, краснопірки, в’язі та інші види."
Ю. Виноградський.

Адреса музею:
16100, Чернігівська обл., смт Сосниця
вул. Виноградського, 35
тел. +380(4655)2-25-34
Час роботи: з 8-00 год до 17-00 год
у суботу з 8-00 до 16-00 год
вихідні дні: середа, неділя

Ловіть літо! Будьте щасливими прямо зараз!

07/08/2020

"У своєму житті треба залишати місце й для свого життя. Така ніби проста істина, але можна вік прожити й не знати."
Ліна Костенко
Ловіть літо! Будьте щасливими прямо зараз!
#мандруйУкраїною