01/11/2024
Полтавщина козацька, літературна та Різдвяна
Панас Мирний, Михайль Семенко, Опанас Сластьон, Василь Кричевський, Апостоли й Муравйови-Апостоли, Гоголі-Яновські, Кочубеї, Самійло Величко, Іван Котляревський, Мартин Пушкар, Іван Мазепа... Усе у відповідности до назви (хіба що Сластьон та Кричевський художники), а проте, історію козацької доби творили цілком конкретні, живі козаки, а літературу, природньо, живі письменники. І цього разу ми спробуємо зробити акцент саме на цьому – на живих людях. Хоча, звісно, й у контексті доби.
А допоможе нам простір – будинки, палаци, парки, вулиці міст і сіл. Простір, котрий їм належав, до якого належали вони і який відтак став місцем перетину простору і часу, затамувавши їхню присутність.
А що тур наш припадає на Різдвяні свята… Ну, гаразд, на Різдвяний піст. Але від того й поготів. Адже народження Світла потрібно плекати, його необхідно виплекати – саме у цьому із давніх-давен і полягало завдання колядників. А спроба зрозуміти иншого, відчути його відчуття – це зветься емпатією, – відчути, наприклад, як і Іван Мазепа, й Іван Котляревський, у переддень Різдва чекали на Новонародженого так само, як і ми сьогодні, це гарний спосіб запалити вогник свічки у темряві.
Що ж до мапи, маршруту подорожі, бачимо її такою:
- Перша зупинка першого дня – місто Кременчук. І це вже властиво Полтавщина – адміністративний центр Кременчуцької сотні Миргородського полку Війська Запорозького від 1674 року. А ще, місце історичної переправи, броду через Дніпро. І це особливо цікаво з огляду на те, що спотворена у ХХ столітті каскадом ГЕС і водосховищ велика наша Ріка залишається на території України у первісному своєму вигляді на кількох лишень ділянках, і одна з таких саме ось тут. Відтак, маємо змогу побачити Дніпро таким, яким бачили його люди протягом століть і тисячоліть, з його островами й заплавами. Зможемо, наприклад, подивитися – чи став на Дніпрі лід. Так, як це робили люди у ті часи, коли це мало для них практичне, життєве значення – у часі функціонування, скажімо, вищезгаданого броду;
- Наступна зупинка – Миргород. Зокрема, центр Миргородського полку, як вже було згадано, полковником якого у 1682-1686 та 1693-1727 роках був Данило Апостол. Навряд чи, щоправда, нам пощастить застати його тут, бо навіть коли майбутній гетьман і не перебував у військовому поході, справами полку волів керувати зі свого маєтку в сусідніх Сорочинцях. Натомість, тут ми уперше зустрінемось із братами Рудченками – таким було справжнє прізвище письменників Івана Білика та Панаса Мирного; грузинським поетом XVIII століття Давидом Ґурамішвілі; Опанасом Сластьоном, Василем Кричевським, Фотієм Красицьким та иншими художниками, які у різний час жили тут, викладали у Миргородській художньо-промисловій школі, творили, а також і створювали, як от заснований зусиллями О. Сластьона, на основі порятованих ним у лихолітті 1917-1920 років цінностей з довколишніх маєтків, Миргородський краєзнавчий музей;
- І власне про маєтки, бо до одного з них, у селі Хомутець, ми з Миргорода й рушимо. Протягом другої половини XVII – у XVIII століттях селом Хомутець володів козацький старшинський рід Апостолів. Але що останнім представником роду по чоловічій лінії був Михайло Апостол, у 1800 році він передав добра, а також прізвище своєму двоюрідному брату по матері Олені (у дівоцтві Апостол), російському державному діячеві, дипломату й письменнику Івану Матвійовичу Муравйову. Троє синів якого, Матвій, Сергій та Іполит Муравйови-Апостоли належали до руху декабристів, Південного його товариства, що діяло на теренах України, та брали безпосередню участь у повстанні Чернігівського полку в 1825 році;
- Відтак, повернемося до Миргорода, де заночуємо;
- Але вранці не варто зі сніданком баритися, адже далі на нас Великі Сорочинці чекатимуть. Так, ті самі, що ярмарок у них. Але славних ярмарків, насправді, як і історій неймовірних ніколи не бракувало по цілій Україні – не всім як Сорочинцям із Гоголем пощастило. Натомість мало хто знає, на жаль, про ті ж таки Сорочинці у зв’язку із гетьманом, а перед тим полковником (як вже згадано) Данилом Апостолом. Тим часом як тут розповісти про нього можуть не лише архівні документи, не тільки історичні праці, але й чудова барокова церква Спасо-Преображенська, протягом 1723-1732 років споруджена його коштом і на його замовлення. І про нього, і про дружину його Уляну, і про гетьманича, полковника Павла Апостола, який у 1736-му загинув у Кримському поході під Гезлевом (Євпаторією), ба навіть про його командира у тій виправі, російського генерал-майора шотландського походження Ґеорґія Фьодоровича Леслі, який менш ніж за рік також загинув зупиняючи військо кримського хана на Українській оборонній лінії біля Переволочни… Усі вони, як і инші представники родини Апостолів були у Преображенській церкві поховані, а у зображенні мучениці Юліанії, яке разом із іконою пророка Даниїла розміщене у намісному ряді іконостасу церкви, дослідники припускають наявність портретних рис пані гетьманової.
Але ж і без Гоголя в Сорочинцях ніяк! Більше того, саме тут, у будинку лікаря Михайла Трохимовського (за 300 метрів од церкви), у 1809 році він і народився. І у Спасо-Преображенській церкві під ім’ям Миколи, як і обіцяла в молитвах перед чудотворною іконою Миколая Диканського вагітна ним мати Марія, охрещений;
- Наступна зупинка другого дня – славнозвісний центр гончарства, Опішня;
- Від Опішні шлях нам поверне на південь, властиво до Диканьки. Але що дорогою ми проминемо також села Великі Будища та Чернечий Яр, матимем змогу поговорити також і про те, якою мовою виголошував привітальну промову кошовий отаман Кость Гордієнко, коли привів запорожців на з’єднання з гетьманом Іваном Мазепою та королем Швеції Карлом ХІІ; і чому кінострічка італійського режисера Вітторіо де Сіка про долі жінок італійських солдатів зниклих на Східному фронті Другої світової війни має назву “Соняшники”;
- А отже Диканька. І тут знову мусимо Гоголя згадать. Адже для більшости, припускаю, ця назва стійко із “Вечорами” його й пов’язана. Хоча у дійсности – і це ж бо навіть у назві відображено – оповідач Гоголів, пасічник Рудий Панько не у Диканьці замешкує, але тільки-но на хуторі поруч. Натомість у славі отих оповідок загубилося все решта – і те, що маєток родини Кочубеїв був саме тут, у Диканьці, і що видатний літописець козацький, Самійло Величко жив тут і працював свого часу… Хоча коваль Вакула, ймовірно, і справді був, і справді мав стосунок до церкви святої Трійці саме тут, у Диканьці;
- І, врешті-решт, як Бог дасть, а відтак дорога дозволить, спробуємо з Диканьки проїхати таки й до маєтку Гоголів-Яновських у Яновщині, або ж Василівці, що її у 1946 році офіційно й зовсім у Гоголеве перейменовано. Бо щось ми все про пана Миколу та й не з того боку. Тільки ж бо дороги. Оно й Панько Рудий попереджав: “Прошу, проте, не дуже закладати назад руки та, як там кажуть, викручуватися, бо шляхи по хуторах наших не такі гладенькі, як перед вашими хоромами. Хома Григорович позаторік, приїздивши з Диканьки, навідався-таки в провалля з новою таратайкою своєю і гнідою кобилою, незважаючи на те що сам поганяв і що поверх своїх очей надівав часом ще й куповані”;
- Другу ніч ночуватимем у Полтаві;
- Із тим, аби із ранку розпочавши, встигнуть завітати іще й до Івана Котляревського додому, й до Панаса Мирного. А ще ж і до Краєзнавчого музею треба, дивовижну будівлю якого у стилі українського модерну в 1903-1908 роках споруджено для Полтавського земства за проєктом Василя Кричевського; і долину Ворскли з Іванової гори (від Білої альтанки) побачити; і до Хрестовоздвиженського монастира, що його історія в середині XVII століття розпочинається заїхати;
- Бо вже по обіді мусимо й додому рушать – путь не близький…
О, до речі, а ви серіял “І будуть люди” дивилися?! Він є у вільному доступі. Це історія українського села від початку ХХ століття і до 1930-х… Так ото відбувається все на Полтавщині, а самий фільм є екранізацією роману Анатолія Дімарова, який сто років тому на хуторі Гараськи народився, кільканадцять кілометрів од Сорочинців на південь, біля Шишаків…
📅Дати пригоди 13 - 15 грудня 2024
💰Інвестиція у пригоду: 4100 грн.
У тур входить:
📖 трансфер по маршруту;
📖 ночівлі;
📖 харчування (сніданки у готелях);
📖 супроводження гідом-істориком
У тур не входить:
📚 особисті витрати
📚 харчування (обід та вечері)
Ставте + у коментарях чи пишіть у Дірект для отримання більш детальної інформації 😏
Цей тур принесе вам жовто-блакитний колір браслета
P.S. Для власників браслетів Hikers передбачено спеціальні знижки! 🤓
Ваш горний гід та компанія однодумців в пригодах наймальовничішими маршрутами світу!
