якщо ви б хотіли ознайомитись з переліком наших відеоекскурсій і вибрати найцікавішу або проґавлену, тепер є така можливість. Нижче подаємо короткі анонси до кожного з маршрутів. Для перегляду просимо заповнити анкету — https://bit.ly/2Q37ZwV Якнайшвидше відреагуємо, якщо ж раптом затримаємось, просимо зателефонувати або написати — [email protected], 067 6741339 (viber, telegram). Дякуємо, що дивитесь!
1)"Русових 1, Коновальця 11б, Київська 36" від 10.05.2020р.
Пропонуємо вашій увазі дебютну повнометражну відекоекскурсію, серію про три львівських будинки, подібні до тих, у яких мешкаєте ви, ваші рідні чи друзі. Їхня архітектура нікого не залишить байдужим, бо запроектовані вони за принципами "краса врятує світ" і "синтез утилітарного та прекрасного".
Так, у будинку на Русових зануримося в таємницю Юліана і Людвіка Цибульських, зійдемо сходами-мушлею до найбільшого у Львові світлового ліхтаря та оцінимо розташування помешкань по колу.
Зведений Генриком Орлеаном будинок на Коновальця підкорить суворою красою німецького модерну, поєднаного з витонченими візерунками єврейських орнаментів ліпнини, ковальства та вітражу. Там оглянемо суперсучасну схему планування помешкань, розташованих на різних рівнях навколо світлової шахти.
Будинок на Київській за своїм раціональним фасадом приховує деталі інтер'єру, достойні вілли римського патриція — зокрема, мармурову підлогу opus testaceum та кесонну стелю з античними барельєфами. Його архітектори Юзеф Йоакім Тіш та Максиміліан Когут загинули, як і багато інших євреїв у Львові, в 1942-1943 роках...
Усі три будинки представляють унікальні художні та архітектурні вирішення трьох стилів - ранньої, історизуючої, сецесії, зрілого модерну та функціоналізму. Для кожного будинку додана історико-архітектурна довідка, живе відео та детальні фото усіх важливих елементів, в тому числі деталей інтер'єру, включно з п'єцами!
2) “Художньо-промислова школа на Снопківській” від 24.05.2020р.
Історія школи починається ще зі середини XIXстоліття, коли цей заклад мандрував різними львівськими будівлями, в тому числі Курковим товариством, будинком на пр.Свободи, 18, аж поки не був збудований величезний стильовий комплекс у дільниці нижньої Софіївки. Один із найпрогресивніших архітекторів того часу Владислав Садловський разом з визначним скульптором Петром Войтовичем втілили найсміливіші ідеї нового стилю. Тут ми зустрінемося з трансформацією ідей віденської сецесії та Йозефа Марії Ольбріха, шотландського модерну та Чарльза Ренні Макінтоша, а також раннього модернізму Петера Беренса та раціонального Ар Нуво Анрі ван де Вельде.
Художньо-промислова школа стала своєрідним Баугаузом у Львові, де навчальні аудиторії були поєднані з ремісничими майстернями. Зокрема просто на стінах будівлі студенти вправлялися у мистецтві монументального розпису під керівництвом своїх визначних вчителів, зокрема Яна Казимира Смучака, учня Яна Казимира Розена. Побачимо розмаїті зразки таких розписів з релігійними сюжетами, колористикою та орнаментикою в стилі Ар Деко.
Комплекс складається з трьох основних корпусів, де тепер розташовані два навчальні заклади: Львівський коледж транспортної інфраструктури та Львівський державний коледж декоративного і ужиткового мистецтва імені Івана Труша, що забезпечують достойне збереження автентики.
Під час відеоекскурсії обійдемо весь комплекс від підвалів до горища, побачимо усі збережені елементи архітектури та мистецтва, оцінимо творчий метод майстрів Ар Деко та роздивимося скульптури Петра Войтовича на відстані витягнутої руки.
3) “Львів Івана Багенського” від 7.06.2020р.
Запрошуємо познайомитися з чудовими взірцями архітектури, створеними визначним львівським архітектором, педагогом, знавцем класичного стилю, Іваном (Яном) Баґенським, одним із творців львівської архітектурної школи. Баґенський, працюючи в австро-угорському, польському та радянському періодах, спромігся розвинути власний стиль, у якому оригінальна інтерпретація класичних та середньовічних мотивів поєднується з сучасним трактуванням об'ємно-просторового та інженерного вирішення.
Щоб осягнути багатство і глибину творчого методу майстра, пропонуємо для огляду дві будівлі, дуже відмінні за стилістикою та призначенням. Це чиншова кам'яниця на вулиці Герцена, 6 та Будинок Установи соціального страхування на вулиці Зеленій, 12.
У кам'яниці захопимося інтерпретацією середньовічних форм фасаду та інтер'єру з асиметричним вільним плануванням, оглянемо та розповімо про найбільший збережений у Львові сецесійний вітраж, відвідаємо стрих, роздивимося зблизька автентичне покриття даху та оглянемо помешкання зі збереженими автентичними деталями.
Будівля на вул. Зеленій, 12 пов'язана з іменами визначних львівських лікарів-епідеміологів Рудольфа Вайгля та Генріка Мосінга, що боролися з епідемією висипного тифу, відповідно встановимо, хто саме працював у цій будівлі, призначення її корпусів та приміщень та захопимося збереженими автентичним плануванням, конструкціями, матеріалами та архітектурними деталями модерністичної архітектури.
4) “Вілла “Юльєтка” від 21.06.2020р.
“Юльєтка” збудована на Кастелівці провідним львівським архітектором Юліаном Захарєвичем для себе та своєї родини, тут втілилися найсміливіші тенденції руху "Мистецтва і ремесла", поєднуючись із найсучаснішими інженерними рішеннями.
Ознайомимося з унікальним плануванням вілли, що нагадує середньовічний замок, помилуємося її архітектурно-мистецьким вирішенням, запроектованим Юліаном Захарєвичем власноруч. Унікальний авторський дизайн вітражів, каміну, меблів, сходової клітки поєднуються з характерними виробами фабрики Івана Левинського та ковальством Яна Дашека. Оглянемо територію навколо вілли, помилуємося її мальовничим розташуванням і збереженими елементами саду.
Побачимо Юліана Захарєвича не лише як визначного львівського архітектора, але й людину, що прагнув створити найстильовіші об'єкти для себе та своєї родини. Відчуємо різницю між першою та другою віллами Захарєвича, послухаємо про його дружин Анну та Людомилу, а також дітей, зокрема не менш визначного архітектора - сина Альфреда.
5) “Львівські вітражі Валерія Шаленка” від 5.07.2020р.
Зануримося у світ вітражів, створених визначним художником Валерієм Шаленком. Цей вітражист продовжує у Львові традицію від Середньовіччя до славетної фірми Ґабріеля Станіслава Желенського, яка оздобила десятки львівських будинків вітражами, що частково дійшли до наших днів.
Відвідаємо його майстерню, де разом із дружиною Тетяною вони завзято працюють над створенням нових вітражів, завдяки яким будівлі отримують сяйво і нове звучання. Там відчуємо переваги львівського гутного скла, довідаємося секрети вітражної "кухні" та зануримося в особливу творчу атмосферу, що панувала у мистецькому Львові у 1970-1980-тих.
Також оглянемо дві львівські історичні будівлі з вітражами Шаленка - церкву свв. Єлизавети та Ольги і церкву Пресвятої Богородиці Володарки України, розповімо про історію їх створення, символічне та декоративне значення, а також розглянемо особливості творчого почерку майстра.
6) “Готель “Краківський” від 19.06.2020р.
Запрошуємо вас у мандрівку “Краківським” готелем - будівлею, що втілила найсміливіші архітектурні та конструктивні ідеї свого часу. При створенні цього об'єкту були залучені провідні архітектори, художники та будівельники, зокрема Генрик Заремба і Рудольф Мацура, Міхал Лужецький, Генрик Узембльо, Мар'ян Ольшевський, Вєслав Ґжимальський, архітектурне бюро Едмунда Жиховича, фірма вітражів та мозаїк Станіслава-Ґабріеля Желенського.
Проаналізуємо історію та архітектурні особливості будівлі, оглянемо її автентичні елементи, зокрема дизайн вестибюлю, сходової клітки та ресторану, особливості планування номерів та розшифруємо архітектурну мову фасадів. Помилуємося вітражами, мозаїками підлог, дзеркалами та світильниками.
7) “Львів Леопольда Райса” від 16.08.2020р.
Леопольд Райсс – один із найвизначніших архітекторів Львова першої третини ХХ ст., що творив архітектуру Львова у стилі сецесії та функціоналізму, реконструював синагоги та відповідав за збереження єврейських пам’яток архітектури. Як колекціонер юдаїки він впроваджував знання про єврейське мистецтво у проекти своїх будівель, що робить його одним із засновників єврейського стилю в архітектурі Львова поряд з Фердинандом Касслером, Юзефом Авіним, Романом Фелінським, Артуром Шлеєном тощо. У своїх будівлях він використовував вироби єврейських фірм – виробників та інсталяторів – керамічні плитки Генрика Ебера, художнє засклення Лейба Фортера та Леона Аппеля, столярку та металеві вироби, виготовлені ймовірно закладом Мавриція та Якуба Зільберштайнів.
Розглянемо ансамбль його будівель на вулицях Зарицьких і Волощака, де стилістика раціонального неокласицизуючого модерну 1910-х поєднується з унікальними дизайнерськими розробками архітектурних та мистецьких елементів, а також об’ємно-планувальним вирішенням.
Оглянемо автентичні помешкання зі збереженими елементами умеблювання та освітлення, планувальною структурою, що занурить нас в атмосферу Львова періоду його найбільшого розквіту.
