13/01/2023
Трохи про мій Старий Новий рік у Амасрі...турки взагалі не дуже до Новорічних свят...якось це не дуже для них свято...1 день- і все...тож я навіть не намагалась поснити їм ,що є Старий Новий рік...до ковіду,до хвороби,до війни я завжди в цей день їхала до Харкова- зустрітися із рідними та друзями...тож на мене напала ностальжі...пішла я знайти щось смачненьке перед закриттям магазинів: це виявились горішки, антепська чоколятка та кумкуат ( чому кумкуат? тому, що на очі потрапив:)...ніколи не їла- тож для свята підходить!)...традиційно зайшла до Дома Вчителя ( працюють до пізнього вечора, мають вай-фай і чудовий чай по 10 грн) ...а потім - така ж традиційна прогулянка по порту і біля Буюк Ліман...мене запросили на чай у знайомому рибному кафе ( тут чудовий екмек-балик готують!)...я їх пригостила чоколатом з кумкуатом...вони мене- чаєм...а ще - я вже можу підтримувати світську бесіду))- про те,що ходю на курси місцевої вишиванки тел кирми і вже є, що показати ))...що скоро поїду до дому...що війна продовжується...і тільки Господь знає, коли я знов повернусь до Амасри...
Ось такий мій Старий Новий...
Тут чудово. Дуже дивна зима на+13 ...зовсім нетипова...
Але тааак хочу додому...
