29/12/2023
Ця "веснянкувата Європа" - це мапа моїх поїздок, яку Гугль несподівано видав мені за 2 роки зразу, за цілу Велику війну. Крім одної точки в Закарпатті, де я пила водичку в санаторії (єдиний тиждень "відпустки" за ці 2 роки), та ще одної точки в Угорщині (Будапешта, який був просто аеропортом при пересадці), решта "ластовиння" - то все робочі поїздки: виступи, інтерв'ю-на-сцені, книжкові презентації, по факту ж те, що в СРСР називалось "агітаційно-роз'яснювальна робота": агітбригада з одної людини.
І так - 2 роки, як леду (плюс те саме в текстовій версії: "Найдовша подорож" - і на таку саму книжечку завбільшки, якби зібрати докупи, публіцистичних текстів, теж головно для західних видань). Куди вже тут до "викликання вітрів", мій любий Шаймасе Гіні... Дедалі частіше згадую того комвзводу, який, з іще невичахлим адреналіном бою, люто горлав на взятих у полон "брянскіх": "Ви на х... сюди прийшли?! На х... я з вами возиться маю, я вчитель, я дітей учить хочу!" - мовби збірним криком усіх тих мільйонів українців, кого війна вирвала з попереднього "сродного" життя (як мене - з перебитого на пів слові роману) й пристосувала до своїх потреб.
Це не дуже веселі підсумки, Ґуґлику, - цей графік "воєнного писателя", - але принаймні соромно за них мені ніколи ні перед ким не буде. Колись, дуже замолоду, я була написала у вірші: "Аж до тої хвилини, покіль не підмінять мене" (хто ж знав тоді, що це сповниться так буквально!). Відтак єдине, що можу зробити, щоб не дозволити війні зжерти мене цілковито, - це звести надалі до мінімуму число своїх поїздок, залишивши в графіку тільки ті з них, де я дійсно абсолютно незамінна (таких теж немало!). І спробувати все ж таки повернутись до свого "перебитого" рукопису - адже, допоки супостати нищать мої книжки на окупованих територіях (лінк у коменті, для кого це новина, хоча, нагадаю, почали вони мою "ліквідацію" ще восени 2015-го - з Української бібліотеки в Москві, з рос. перекладу "Музею покинутих секретів"), доти писати нові - це також з мого боку різновид резистансу: а фіґ ви мене, с...ки, заткнете!..
Так ми й тримаємося.
І перемагаємо.
І переможемо.