Гид в Италии - Алина М.Джордани

20/06/2024

Республіка Сан Марино.
Оточена італійськими землями, розташувалася на горі Титано і вже 1723 є вільною країною з вільними людьми.
Історія цієї країни-цяточки така ж прекрасна як і іі краєвиди!
Тут вам сподобається все: їжа, вино, шопінг, а найбільше це історії, байки та легенди!
#украінськомовнийгідсанмарино
#санмарино
#цікавімісця
#італія
#украінськийгідвболоньі
#украінськийгідріміні

15/05/2024

Спекотний серпень 1455 року надовго запамʼятався мешканцям Болоньї. Муніципальний архітектор Арістотель Фіораванті переносив цегляну дзвіницю. Багато людей не вірили своїм вухам. Перемістити вежу? У кого б вистачило сміливості здійснити такий план? Багато хто вважав, що це були просто роботи по знесенню дзвіниці Маджоне або її реконструкції.
Однак цікавість може бути сильнішою за недовіру, тому величезна кількість роззяв з різних верств суспільства зібралася на Страда Маджоре аби разом побачити це видовище. Чутки виявилися правдою. Цей Фіораванті і справді вирішив перемістити дзвіницю розміром більш ніж 13 метрів, висотою 25 і вагою приблизно 400 тонн та ще й фундаментом, який залягав на 5 метрів у глибину.
Затамувавши подих всі чекали коли вежа впаде, аби ще довго реготати та насміхатися над дивакуватим мастро Арістотелем.
Дзвіницю пересували аж 4 довгі дні. Страшенно лив дощ, земля обвалювалася в канал, уздовж якого перетягували вежу. Все це перешкоджало процесу, але майстер Фіораванті не втрачав надії, він керував роботами дотримуючись свого плану та розрахунків.
Як тільки відважний майстер завершив всі роботи, вперше ступив на поріг вцілілої та переміщеної вежі, всі кепкування та глузування змінилися похвалою і захопленими промовами та лестощами.
Замовлення на таку роботу Арістотель отримав від Ахілла Мальвецці, який був членам Ордену Святого Іоанна , жив в будинку, який прилягав до церкви і саме дзвіниця, яка була вже добряче похилена, затуляла йому гарний краєвид із вікна.
Вежа витримала цей незвичайний рух і стояла до травня 1825 року, коли пан Луіджі Алдіні наказав її знести, оскільки щиро вірив, що у фундаменті дзвіниці заховане золото тамплієрів. Про те, що Болонья була найважливішою резиденцією тамплієрів памʼятають і сьогодні.
Доля Арістотеля Фіораванті склалася не найкращим чином. Я завжди кажу, що йому не пощастило і він потрапив в руки російського царя Івана 3 в 1475 році там і залишився на віки. Історики вважають, що жорстокий Іван 3 наказав його увʼязнити за те, що Арістотель разом зі своїм сином весь час намагалися всілякими правдами та неправдами повернутися в рідну Італію. На жаль, Фіораванті залишився назавше десь там, посеред боліт, далеко від Болоньї , але памʼять про нього викарбувана на палацах та вежах Італії!

29/04/2024

Венеційські методи тортур та покарань!

Геба- це найвідоміша та сумнозвісна залізна клітка, що висіла на дзвіниці Сан Марко, в якій тримали засудженого за скоєний злочин. Сам період покарання залежав від тяжкості злочину.
Сам термін походить від венеційського діалекту слова клітка.
То ж за які провини можна було опинитися в підвішеній клітці, де від Венеційської держави тобі надавали тільки невеликий раціон хліба та води?
Туди запроторювали священників винних у содоміі, вбивстві, богохульстві та інших злочинах.
Приміром є історія священника із церкви святого Маврикія Якопо Танто 1391 року. Через сварку та бійку з іншим священником, Якопо не розрахував свої сили та вбив свого колегу.
Після того як нещасний Якопо пройшов всі етапи тортур, його вивели на площу святого Марка з паперовою короною на голові та відправили в клітку на довічний термін.
Гебу було відмінено в XV столітті.
До речі, в палаці Преджоні Нове можна побачити таку клітку, а також багато жахливих інструментів для тортур та й,загалом, саму вʼязницю 😳

27/04/2024

«Антибандитські горбуни» або «Пісотти».
Гуляючи по Венеції, багато людей помічає незвичні структури з істрійського каменю чи кованого заліза.
Розташовані вони здебільшого в темних кутках вулиць, а також в кутках церков. Загалом таких камінних горбанів залишилося в Венеції близько сотні.
Їхнє пряме завдання, це заважати злочинцям та бандитам ховатися по закутках і влаштовувати засідки. Звісно, такі «антибандитські» горбуни змінювали естетику міста, але керівництво республіки Сереніссіми було зобовʼязане захищати своїх мешканців.
У давні часи в Венеції не було освітлення і прогулянка по вулицях вночі була вкрай небезпечною. Власне, злочинці використовували саме такі темні та глибокі закутки щоб напасти на свою жертву. Але згодом зʼявилася ще й нова професія «ель кодега» тобто слуга, який носив ліхтарик та освітлював вулицю своєму господареві чи замовнику своїх послуг.
Уявіть собі скільки секретів знали ці люди! Але головним правилом для ель кодего було: тримати язик за зубами заради збереження свого власного життя!
#українськомовнийгід
#гідввенеції
#італіяукраїнською
#венеція
#цікавімісця
#цікавіідеї

24/04/2024

Під час ремонту бруківки на площі Сан Марко в Венеції, археологам вдалося зробити важливе відкриття. Піднявши бруківку 19 століття та занурюючись трохи глибше, археологами було знайдено середньовічне поховання з останками семи осіб.
Саме це відкриття розкрило подробиці історії зниклої церкви, яка була повністю зруйнована за наказом Наполеона в 1807 році, щоб звільнити місце для нового крила прокурацій, яке пізніше було перетворено на Королівський палац.
Археологи вважають, що ці люди належали до знатної родини, яких за звичай ховали біля церков. Це було колективне поховання семи людей, які жили приблизно в 7 столітті, включаючи дитину восьми років.
Церква Сан Джеміньяно вважалася найстарішою на площі Сан Марко та була заснована візантійським полководцем Нарсесом. Останньою реконструкцією церкви займався Якопо Сансовіно.
Відомий венеційський художник Каналетто в 1723 році намалював площу Сан Марко разом із церквою Сан Джеміньяно.

#українськомовнийгід
#гідввенеції
#італія
#Венеція
#екскурсовод
#італіяукраїнською
#цікавімісця
#гідвіталії

10/03/2024

Ніколи не любила пап римських, а ось цього типа найбільше!
Данте Аліг'єрі добре знав де їхнє місце у його відомій Божественній комедії. Саме так, у пеклі!

21/02/2024

Професія гіда виникла у давні часи. У стародавній Греції та Римі надавали іноземцям провідників для полегшення подорожей.
В сучасному світі туризм набув індивідуалістичного сенсу. Тому сучасний гід чи екскурсовод повинен володіти іноземними мовами, бути гарним оратором та добре розбиратися в предметі своєї розповіді!
Вітаю всіх екскурсоводів із професійним святом! Натхнення всім, сил та бадьорості! 🇺🇦
#свято
#екскурсовод
#Болонья

15/01/2024

Дрогобицькі солевари та Юрій Донат-Котермак!
На початку XV століття невеличке мальовниче село Зварицьке, що знаходилося за кілька кілометрів від Дрогобича, здобуло славу відомого осередку видобування солі. До цього селища пробили собі дорогу виніхідливі італійські купці із Генуї та Флоренції. Саме вони помітили гарного та дуже кмітливого хлопчика, якого почали називати Джорджо. Цим хлопчиком був Джорджо да Леополі, який згодом стане ректором Болонського університету, найвідомішого та найдавнішого університету в Європі.
Народився наш Юрко в 1450 році в місті Дрогобич, в родині простого солевара Михайла Доната. Зростав він з татом та старшою сестрою, мати померла занадто молодою.
Вчився в парафіяльній школі, саме там навчився читати, рахувати та засвоїв ази латини.
Котрийсь із італійців біля однієї солеварної криниці помітив як "креатура Джорджо " дуже вправно пише та ще краще рахує. Ось і генуезці доручили Юрчикові рахувати груди солі, які робітники завантажували на вози.
Ще один власник дрогобицької солеварні італієць просунув хлопчика писарем у львівську контору, коли той залишився геть самотнім: тато помер наглою смертю а сестра одружилася.
Дякуючи неабияким здібностям, великим зусиллям та наполегливій праці, бідний син українського солевара вступив до Ягеллонського університету у Кракові. Там задніх не пас, заробляв як міг на життя. Викладав, проводив диспути та навіть брав участь у диспутах магістрів.
Але його мрією була Італія...Болонья...найпрестижніший університет того часу. Він отримав ступінь доктора в Кракові, а потім довго не думаючи, з торбиною за плечима та своїм найкращим другом Михайлом Водкою із Квідзина, почимчикував до Італії. По дорозі відвідали Угорщину, не забули про Венецію, Падую та нарешті Юрій дійшов до Болоньї.
Український хлопець, з бідної родини, син простого солевара у 1481році був обраний студентами Болонського університету за свої надзвичайні розумові здібності та внесок у наукову справу ректором університету. Було Юрію Котермаку лише 31 рік.
А вже 7 лютого 1483 року в Римі відомий філософ, астроном та медик Юрій Донат-Котермак видав трактат "Прогностична оцінка поточного 1483 року" , що став першою друкованою книгою українського автора!
Згодом Юрій Драгоманов, знову повертається у Краків, викладає в університеті, пиши свої наукові трактати, стає королівським лікарем та найвідомішим астрологом звіздарем.
Від університету отримав земельну ділянку біля Львова, там закохався в удовицю Катерину Вайсганушову, народив сина Томаша, насолоджувався життям, щось собі писав, кохав та спостерігав за своїми зірками.
Русинський вчений, філософ, лікар, астролог Юрій Дрогобич помер 4 лютого 1494 року в Кракові. Йому було лише 43 роки, достеменно невідомо де його поховали. Ймовірно на тодішньому міському кладовищі у Кракові.
Після смерті вченого його садиба біля Львова стала гуртожитком для викладачів медицини.
А в Болонському університеті і досі пам'ятають відомого українського вченого Джорджо да Леополі. На його честь у 2008 році на дверях головного корпусу та ректорату Болонського університету в палаццо Поджі встановили меморіальну дошку.
#українськівчені
#університет
#студентиболоньї
#болонськийуніверситет
#цікавімісця

#україномовнийгідвболоньї
#подорожі
#гідвіталії

10/01/2024

Доброго ранку! Щойно прислали організатори заходу в місті Модена. Оскільки враховували, що попередня площа буде замала для даного заходу, маніфєстацію перенесли на площу Матеотті. Велике прохання розповсюджуйте якомога більше нову рекламу! Щиро дякую ❤️

03/01/2024

Сьогодні трохи блукала по Болоньї. Вештатися містом, це моя улюблена справа, ще із студентських років. Повільно крокуючи, обов'язково піднявши голову догори, з добре розплющеними очима, саме так я могла по кілька годин на день будувати та створювати свій особистий світ.
Ось так, наодинці зі своїми думками я дійшла до місця в якому була напевно тисячі разів. Туди я приходила сама для того, щоб піти в бібліотеку, або ж з туристами аби показати їм найстаріший в Європі Болонський університет.
Університет! Мабуть багато із вас знає етимологію цього слова. Але все ж таки нагадаю, походить від латинського universitas сукупність тих хто вчиться і тих хто навчає. Болонський університет називають Альма Матер Студіорум! Кажуть його заснували в 1088 році, офіційний статус університету отримав в 1158 році. Але його історія особлива та не схожа на історії інших не менш відомих університетів світу.
На календарі тисячний рік, саме тоді в Болоньї стало відроджуватися вивчення римського права і багатьом кращим умам того часу здалося, ніби в безмежному темному морі засвітив їм нарешті привітний маяк. У Болонью із багатьох країн літні заможні люди поїхали вивчати право. Деякі з них були пріорами та єпископами, траплялися аристократи та амбітні кар'єристи, що мітили на високі державні пости.
Ось ці вельми шановані пани наймали професорів, встановлювали їм зарплатню, висували свої умови, яким лектори мали слідувати, словом, поставили професорів у відносини «господар — слуга», що зробити було легко: адже і вік, і соціальний статус таких "учнів робив таке становище можливим.
Минали роки, десятиліття але саме така система залишилася між викладачами та студентами. З XII століття учнями університету ставали молоді хлопці, з багатих італійських родин та багатьох європейських країн.
Університетські архіви переповнені живими описами тодішнього студентського життя часів Середньовіччя.
Студенти жили в одному із чотирнадцяти коледжів, організованих за національною ознакою (іспанський досі існує), хоча багато з них жили в приватних будинках, які винаймали. У них був цілий штат слуг, вони навіть привозили з собою меблі, багато побутових речей та всілякі там приємні дрібниці. Допоки винайшли друк лише багаті студенти могли мати свої власні книги, які були величезних розмірів та й важили чимало. Тому носили ці книги їм або їхні слуги, або наймані носії за відповідну плату.
Тогочасні учні не упускали жодної можливості аби влаштувати гулянки.
Петрарка, який навчався праву в Болоньї з 1323 по 1326 року, здається був зразковим студентом але так само любив порозважатися. І ось Петрарка розповідав, що якщо міська брама, через яку можна було потрапити до міста була вже зачинена, то він з друзями знали місця в кріпосних стінах де " тендітний штахетник наполовину прогнив, і кожен з нас міг спокійно пролізти через отвір".
Навіть цілого поста не вистачить аби розповісти вам все про університет та його тисячолітню історію. Але потрохи ще буду дописувати. Обіцяю!
#україномовнийгідвболоньї
#подорожі
#університетисвіту
#цікавімісця
#студентиболоньї

#гідвіталії
#новийрік2024

29/12/2023

Господи! Як боляче, та страшно!😢
Зранку зателефонувала сину в Київ, питаю його як вони з дружиною, а він мені коротко відповідає: "Вижили, зараз на роботі". Що сказати, будь які слова тут зайві💛💙
#війнавукраїні
#Україна

12.9K Mi piace, 1157 commenti. " #війна #война #війнавукраїні #зсу #всу #україна #украина #🇺🇦 ”

09/12/2023

Болонська дияволиця!
У Болоньї не бракує абсолютно нічого, навіть горгульї з виглядом дияволиці.
Вона схожа на горгулій з "Горбаня Нотр-Даму", розташована під портиком на вулиці Д'Адзельйо 47, є копією бронзового диявола Джанболоньї(Жан де Булонь 1529-1608) та була створена болонським скультором XIX століття Тіто Аццоліні.
Болонська дияволиця виготовлена із кованого заліза.
Одні стверджують, що чортиця була ніби захисницею нічних мандрівників у період, коли ходити вулицями міста було дуже небезпечно, інші кажуть, що її помістили на цьому місці як застереження в пам'ять про відьму Катерину, яка жила в цьому районі в xv столітті. Катерина була дружиною торговця вовною з Болоньї, дуже полюбляла позашлюбні розваги, ходила наліво- направо та загалом жила своїм "вільним" життям. Але для того щоб її чоловік не плутався у неї під ногами та не заважав їй, вона поїла його настоєм із опіуму. Коли її все ж таки вивели на чисту воду, то звісно звинуватили в чаклунстві, але не в подружній зраді. Про неї говорили всяке, звинувачення були найфантастичніші: хтось бачив як вона тинялася вночі вулицями, шукаючи своє зілля, інші звинувачували її у викраданні немовлят, щоб принести їх у жертву, ще інші клялися, що бачили як вона вбивала тварин, вириваючи їхні серця для темних магічних обрядів. Її засудили до страти але буквально перед смертю вона була помилувана болонським кардиналом-легатом. Але все це народні перекази з великою кількістю домислів та легенд.
Можливо цю статую помістили на будівлі притулку для покинутих дітей з тим, щоб спонукати до роздумів батьків, які готувалися покинути своїх новонароджених дітей. Насправді на тій самі стіні поруч можна побачити фреску із зображенням Богородиці, яка тримає свою дитину біля грудей, демонструючи радість материнства.
Сьогодні дияволиця-горгулья виглядає дуже таємничою та навіть спокусливою. Вона ніби володіє якоюсь магією. Але це не що інше - як магія часу та історії!
#Болонья #італія #україномовнийгідвболоньї #подорожі #цікавімісця #вежі #замкиіталії #екскурсії #студентиболоньї #фортеці

02/12/2023

Фортеця, яку болоньєзці найбільше ненавиділи!
Цей замок називали Рокка ді Галлієра, руїни якої можна побачити й сьогодні біля сходів, які ведуть до садів Монтаньйола.
Все почалося з діяльності французького кардинала, папського легата в Болоньї, такого собі Бертрандо дель Поджетто. Цей кардинал мав чітке завдання від папи римського, який в ті часи проживав у французькому Авіньйоні, не випускати з під чіткого нагляду Болонью.
Кардинал Проджетто збудував чудовий квадратний замок із зубчастими вежами, глибоким ровом та невеличкою але дуже граційною церквою. Для місцевих жителів це були надзвичайно складні часи податків, всіляких знущань над уже виснаженими мешканцями міста. Кардинал добре знав про гнітючий клімат та безперервні жорстокості, а також був надто стурбований можливим повстанням, тому проникливий Проджетто спроектував фортецю поблизу кріпосних стін міста, що забезпечувало йому можливість як втекти з міста, так і ввести ворожу армію, оминаючи міські ворота. І саме звідси йому вдалося втекти після двадцяти днів облоги. Кардинал був засипаний справжнім лайном, яке винахідливі болоньєзці рясно підвозили до замку та капультували всередину фортеці. Подейкують, що коли у розлючених болоньєзців закінчилися екскременти, то вони пішли збирати їх у сусідів! Французький emmerduer ("засраний ") був змушений здатися, уникнув самосуду та завдяки посередництву якогось лорда повернувся до Авіньйона, смердючий та пригнічений🤣
Сама фортеця була зрівняна із землею. Шкода тільки фресок, які найімовірніше були роботою самого Джотто. Протягом наступних століть церковна влада ще чотири рази перебудовувала фортецю, стільки ж разів громадяни міста її руйнували.
Сьогодні залишилися лише руїни біля садів Монтаньйоли. Ну а невеличкий пагорб Монтаньйола, це не що інше як сміттєве звалище після кожного руйнування.
#україномовнийгідвболоньї #подорожі #Болонья #студентиболоньї #цікавімісця #італія #екскурсії #замкиіталії
#вежі
#фортеці

29/11/2023

Як Болонья рятує "хвору" вежу!
В Болоньї протягом XII та XIII століть багаті родини з великим натхненням будували високі вежі, як символ могутності та впливовості. Оборонної функції висотні вежі, найімовірніше не мали. Це були грандіозні та коштовні символи влади. Так у вежах Азінеллі та Гарізенда, які дожили до наших днів та стали символами міста, немає ані бійниць, ані галерей. Звісно, використовувалась для спостережень. У 13 та 14 століттях доба болонських веж, яких набудували аж 180, добігає кінця. Деякі були знесені з міркувань безпеки, інші завалилися через нестабільність ґрунту чи то прорахунки інженерів, деяким просто знизили висоту. Зокрема вежу Гарізенду. Зараз її висота 48 метрів, але первісна її висота була близько 60 метрів.
Нахилилася вежа за всі свої довгі 1000 років не більше не менше на 3,22 метри.
На жаль, Болонья назавжди може втратити Гарізенду. Її стан такий поганий,що вона ледве тримається! Але в місті вирують полеміки щодо керівництва Болоньї, яке не надто швидко відреагувало на сигнали тривоги, які подавали інженери-техніки ще з 2019 року. Звісно, буде дуже шкода, якщо Гарізенда впаде. Але якщо втрутяться інженери, які врятували Пізанську вежу, то все буде чудово! Але поки що ліками для вежі Гарізенда є ціла купа полемік та сварок!
#Болонья
#цікавімісця
#україномовнийгідвболоньї
#екскурсії
#студентиболоньї
#подорожі
#італія

26/11/2023

Між коханням і студентським бунтом!❤️
В Болоньї є такі місця до яких ноги подорожуючих навіть і не доходять. Чи то бракує часу, чи просто такі місця майже невідомі для гостей міста.
Йде 1321 рік. Якопо да Валенца, студент Болонського університету, закохується в красуню Джованну Дзаньоні. Дівчина була дочкою відомого громадянина Болоньї. Звісно, що батьки дівчини не дають згоди на одруження закоханих. Тому Якопо довго не думаючи запропонував своїх коханій втекти, для того щоб разом в щасті та радості будувати своє спільне життя. Але батьки дівчини підняли такий ґвалт, що довелося втрутитися самому подесті Джустінелло Тесельгарді. Він засуджує молодого викрадача до смерті. Але студенти університету, з вільними серцями та гарячими головами, влаштували дуже своєрідний бунт. Вони покидають навчання в Болоньї та переходять до Імоли та Сієни. Це був надзвичайно сильний удар по економіці всього міста. Довелося втрутитися в цю гучну справу самому папі римському Івану XXII. Через свого посла Джакомо Боттрігарі він зв'язався з лідерами повстання. Через довгі та дуже складні переговори нарешті була досягнута мирна угода. А для її закріплення папа римський наказав побудувати церкву присвячену Пресвятій Богородиці Примирення! Сьогодні від церкви тут залишилося тільки готичне склепіння однієї із каплиць.
В 1813 році цей храм був зруйнований, а в 1843 році тут побудували елегантний палац за проектом доктора Маніні. З кінця вісімдесятих років минулого століття тут поселилася болонська компанія Hydra.
Ввійти сюди просто так не можна, бо там сидить охорона, але зазирнути і швидко зробити світлину на телефон мені все-таки вдалося.
Це надзвичайно цікаве місце знаходиться на вулиці Массімо Д'Адзельйо 57.
P.S. Доречно сказати, що табличка на останній світлині, коротко розповідає про ці давні події 😍
#україномовнийгідвболоньї
#італія
#Болонья
#екскурсії
#подорожі
#цікавімісця
#студентиболоньї

22/11/2023

Болонські портики відомі не тільки в Італії, а й далеко за її межами.
Портик походить від латинського слова Porticus, що означає двері. Але згодом цю назву закріпили за критими галереями, перекриття яких опирається на колони, що підтримують їх або безпосередньо, або за допомогою лежачої на них архітектури, або за допомогою перекинутих між ними арок. Портик, відкритий з одного боку, а з протилежної сторони обмежується стінкою – або глухою, або має двері та вікна. Зараз вони захищають від дощу та сонця. Але вже з XI століття використовувалися як допомога при розширенні житлової площі, не використовуючи пішохідних територій. Тобто, над портиком будували кімнати. Це була вимушена міра, оскільки місто наповнювалося студентами Болонського університету, найстарішого в Європі. Житла бракувало, тому такий спосіб виявився найкращим для вирішення цієї проблеми. А з XIII століття будувати криту галерею біля житлових будинків стало обов’язковим.
Згідно із законом, до кожної будівлі треба було прилаштувати портик. Сама пішохідна зона не належала власникам, проте вони повинні були її прибирати й ремонтувати. Правило діє й досі.
В Болоньї такі портики простягнулися аж на 53 кілометри. Саме болонські портики внесені у список світової спадщини ЮНЕСКО.
#Болонья
#італія
#екскурсії
#україномовнийгідвболоньї
#подорожі

22/08/2023

30/04/2023

Штучний інтелект та сварки італійців!

Всім нам відома знаменита картина Венера італійського художника XV століття Сандро Боттічеллі. Але можна з упевненістю припустити, що сам Боттічеллі ніколи не міг би собі уявити Венеру - богиню кохання, яку він так гарно писав на своїх художніх полотнах 15 століття, смакуючою піцею, або ж в короткій спідниці, штовхаючи велосипед на фоні Колізію в Римі.
Чудеса та й годі! Але ж ні! Це нова рекламна компанія Міністерства туризму Італії разом із штучним інтелектом перетворили Венеру на "віртуальну інфлюенсерку" із власним акаунтом в соціальних мережах.
Тепер Венера в сучасному одязі але зі своїм історичним розкішним волоссям робить селфі на площі Сан Марко в Венеції, їздить на велосипеді навколо Колізею та смакує італійською піцею на берегах озера Комо. Вартість цієї реклами для мінтуризму сягає аж 9 мільйонів євро😱
Кодекс культурної спадщини Італії вимагає чітких критерій щодо використання об'єктів культурної спадщини в комерційних цілях. Натомість представники Уффіці, картинна галерея де знаходиться Венера Боттічеллі, відмовляється коментувати питання про те, чи надав музей дозвіл на використання зображення!
#гідвіталії #культура #уффіці #венеработтічеллі
#мистецтво
#спадщина
#музеїсвіту

08/03/2023

Хай кожен новий день дарує більше сили та впевненості у собі. Миру всім нам та спокою!
Вітаю зі святом 8 Березня!

19/02/2023

Знайдено стародавній пергамент, який містить цінну інформацію.

Стародавній пергамент, знайдений на території Ізраїлю і датований 72 роком нашої ери. Він проливає світло на життя римських воїнів і перш за все на їхні зарплати.

Є небагато стародавніх знахідок, які настільки ж захоплюючі, як листи, написані нашими предками, свідчення минулого, яке ніколи не повернеться, але також ідеальний спосіб зануритися в далекий період. Археологи відділу ізраїльських старожитностей добре знають про це, нещодавно виявивши пергамент, який датується римським періодом.

Ми говоримо про те, що було знайдено під час деяких розкопок, проведених у Масаді, стародавній фортеці Юдеї, приблизно в 100 кілометрах від Єрусалиму. Ізраїльські дослідники впевнені, що цей самий пергамент був написаний римським солдатом, а також має дуже точне історичне датування.

Про що йдеться в стародавньому пергаменті?

Об’єкт, про який йде мова, насправді датується 72 роком після народження Христа, отже, йому трохи менше 2 тисяч років. Це є не що інше, як зарплата того часу, а також одне з небагатьох письмових свідчень про єврейсько-римську війну, яка відбувалася в цих краях саме в той час. Це папірус, який постраждав через плин часу, але він містить дуже цінну інформацію про управління римською армією. В цьому пергаменті йдеться мова про одного римського легіонера, який отримував свої зароблені гроші з «податковими» відрахуваннями.

Крім того, завдяки цій знахідці стало більше відомо про тогочасне управління солдатами римської арміїї. Армія фактично надавала військовим основне обладнання, але деякі могли попросити трохи більше, як сьогодні. У стародавньому пергаменті-платіжному листку ми читаємо, як зарплата характеризувалася низкою відрахувань. Солдату потрібні були чоботи та лляна туніка, а також ячмінний фураж для коня. Тому в армії не вагаючись вирахували всі ці статті із загальної зарплати. Крім усього іншого, є цікава деталь щодо цієї археологічної новини.

Здається, покращення, яких просив солдат, значно перевищували належну йому платню.
На думку археологів, пергамент — це не що інше, як невеликий зразок витрат, понесених армією протягом року. Враховуючи невеликий дохід, солдати залишалися воювати не лише через економічні проблеми, а й тому, що вірили в те, за що воюють. Експерти впевнені, що хоч якась компенсація була. Власне, низьку зарплату можна було «збагатити» за рахунок мародерства, дозволеного під час військових походів. Іншу корисну інформацію в цьому сенсі можна отримати з історичних текстів, що зберігаються в різних частинах світу.

Зокрема, документ, знайдений у так званій «Печері листів» у Нахал-Хевері, проливає світло на повстання, яке відбулося понад сто років після Різдва Христового, але, перш за все, на другорядну діяльність римських солдатів, щоб отримати додатковий дохід. Ці солдати видавали позики на користь мешканців, вимагаючи потім більші відсотки, ніж законні. За допомогою пергаменту, знайденого на території фортеці Масад можна додати новий фрагмент до військової історії того часу, навіть якщо в майбутньому буде потрібно досліджувати нові елементи, щоб мати ще чіткішу та повнішу картину.

13/02/2023

Атмосфера вечірньої Болоньї! Вулиці, площі освічені вечірнім ліхтариками набувають особливого шарму!

#болонья
#подорожівіталію
#Україна

#гідвіталії