10/04/2023
80 років операції М'ясний Фарш або як батько Джеймса Бонда обдурив самого Гітлера.
Всі оці ваші дезінформаційні зливи у телеграм-канали - це повна фігня, я вам розкажу. Примітивно і просто до тошноти, жодного польоту фантазії.
12 квітня 1943 року - рівно 80 років тому, британці розпочали активну фазу філігранно розіграної спецоперації під кодовою назвою Mincemeat (М'ясний Фарш), яку можна сміло вважати найвишуканішою дезінформаційною спецоперацією в історії спецслужб. А все тому, що одним із 20 менторів і виконавців цієї суперсекретної операції був славнозвісний командор Ян Флеммінг, літературний батько агента 007 Джеймса Бонда. Саме він був одним із кураторів діяльности британської шпигунської мережі, що діяла під прикриттям компаній Шелл та Брітіш Петролеум на теренах Іспанії та Португалії у часи ІІ Світової.
Зацікавились?
Отже, усе по порядку.
Влітку 1943 року союзники планували висадку десанту на Сицилії. Для того, щоб дезорієнтувати Гітлера, британські контррозвідники придумали наступне: розіграти авіакатастрофу в Гібралтарі і підкинути німцям труп британського офіцера з портфелем, у якому будуть фальшиві суперсекретні документи з усіми деталями висадки союзного десанту в Греції.
Для цього ще в січні 1943 року в моргу Лондона знайшли труп, що належав пиячині-безхатьку. Виготовили на нього документи на ім'я Уільяма Мартіна, вдягли у форму майора королівської морської піхоти, помістили в герметичний сталевий бокс, наповнений сухим льодом, і підводним човном доставили до південного узбережжя Іспанії.
30 квітня 1943 року офіцер МІ-5, капітан субмарини та перший помічник в обстановці цілковитої секретності відкрили стальний контейнер і скинули у воду труп майора Мартіна у рятувальному жилеті з пристебнутим до руки портфелем та аварійний гумовий човен, який використовуть у морській авіації - з номером літака, який було подано до британського Генштабу, як зниклий безвісти за кілька днів до того. План розробили настільки ретельно, що в гаманці у майора Уільяма Мартіна серед грошей та особистих документів були навіть використані квитки з театру, чеки з пральні та ювелірної майстерні, два любовних листи та сімейне фото, а в кишені - зв'язка ключів з брелком.
Через день тіло прибило до берега поблизу містечка Пунта Умбрія і місцеві рибалки, що знайшли його, негайно повідомили поліцію. Начальника місцевої поліції щедро спонсорував Адольф Клаусс, шеф німецької резидентури міста Хуелва - так німці дізналися про труп майора Мартіна. Розбухле тіло привезли до місцевого моргу, де зробили розтин, який підтвердив, що майор Мартін потрапив у воду вже мертвим. Тіло передали британському консулу, який влаштував панихиду та поховання майора з почестями на місцевому кладовищі, а 4 червня в Таймс вийшов некролог з іменем майора Мартіна - спеціально для Гіммлера, який вільно володів англійською і щодня читав цю газету. Але сам портфель кудись щез!!!
Для посилення ефекту про важливість персони, а скоріше - його кореспонденції, Адміралтейство надіслало кілька телеграм до військово-морського аташе в Мадриді із запитом про папери, які перевозив спецкур'єр майор Мартін. Аташе отримав завдання терміново знайти ці документи, і, якщо вони перебувають у іспанців, за будь-яку ціну повернути їх, але при цьому в жодному разі не акцентувати увагу іспанських представників на важливості або виключності втраченої кореспонденції. Як пізніше з'ясувалося, портфель із документами ще в Хуелві забрали офіцери іспанського флоту та доставили в Мадрид, до Генерального Штабу Іспанії.
Поки неквапливі іспанці міркували, кому віддавати портфель - німцям британцям, чи залишити собі, агент Абвера, іспанський полковник Рамон Пардо Соарес добрався до портфеля, що знаходився у сейфі секретного відділу Генштабу Іспанії, акуратно дістав ще вологі документи з конвертів, перевіз їх в спеціальному тубусі до німецького посольства, де за годину їх ретельно перефотографували, і тієї ж ночі повернув назад до конвертів, абсолютно не пошкодивши воскових печаток на них.
Наступного дня фотокопії документів потрапили на стіл до Вільгельма Канаріса, шефа Абвера, який негайно доповів про них Фюреру. Окрилений Гітлер навіть слухати не хотів ніяких заперечень і наказав негайно перекинути війська з Італії, Франції та Східного Фронту до Греції, та призначив командувати ними легендарного фельдмаршала Роммеля.
До речі, саме предислокація двох танкових дивізій з-під Курська зіграла вирішальну роль у програші німцями битви на Курській дузі, а ніяка там не доблєсная Красная Армія.
9 липня 1943 року (через 4 дні після початку боїв на на Курській дузі) союзники розпочали операцію «Хаскі» — вторгнення на Сицилію. Операція М'ясний Фарш мала настільки великий успіх, що навіть вранці сицилійського вторгнення німці, переконані в тому, що головні удари будуть завдані по Сардинії та в Греції, протягом ще двох днів тримали чималі сили за межами острова, поки не стало занадто пізно.
Помилка Абверу, допущена при реалізації британцями операції Mincemeat, призвела до того, що пізніше гітлерівці часто ігнорували справжні таємні документи союзників, що за різних обставин потрапляли до них.
Так, 8 червня 1944 року, через два дні після початку «Дня Д» у Нормандії, німці знайшли десантне судно, викинуте на берег у гирлі річки Вір, на борту якого натрапили на велику кількість цілком таємних документів, де у подробицях описувалися плани союзників у цьому регіоні. Гітлер, вважаючи що це дезінформація, схожа на операцію «М'ясний Фарш», проігнорував документи, продовжуючи свято вірити, що основний удар сил вторгнення буде завдано через Пá де Калé.
Отже, наступного разу, як їстимете голубці з м'ясом, обов'язково згадайте про блискучу операцію британських спецслужб.
А як будете в Хуелві, то у перерві між сеансами дегустацій всесвітньо знаменитих місцевих креветок, знайдіть час і відвідайте на місцевому кладовищі могилу загиблого майора Уільяма Мартіна, якого ніколи не існувало серед живих.