17/01/2025
Коротка історія Святої Вервиці
Молитва на Вервиці зародилася ще в глибоку давнину - у II столітті. На Близькому Сході, у Сирії, християни, побудувавши перші монастирі, почали молитися там, нанизуючи сушені зернята ягід на шнурочки. Отож назва "вервиця" походить саме від слова "верв", що означає "шнурок, мотузка".
В період Середньовіччя Латинська Церква перейняла Вервицю від Східної Церкви. З цього часу за допомогою Вервиці той, хто молився на ній, отримував Божі ласки, прощення своїх гріхів, укріплювалися у вірі.
Першими великим пропагандистом молитви на Вервиці був cв. Домінік (1170-1221). У Тулузі 1214 року перед ним з’явилася з Неба Матір Божа з трьома небесними дівами і попросила поширювати молитву на Вервиці поміж християнами. У XV столітті в Західній Європі, де молитва на Вервиці була майже забутою, бл. Алан де Рупе (1428-1475) допоміг відродити її.
У розповідях про св. Франціска згадується такий випадок: один молодий чернець ревно відмовляв cв. Вервицю щодня перед обідом. Одного разу він не зумів її вчасно відмовити. Щоб не порушувати своєї обітниці, він просив дозволу в настоятеля на запізнення до обідньої трапези і пішов до монастирської каплички. Настоятель, зауваживши, що хлопця досить довго немає, послав до каплички іншого брата. Зайшовши туди, він побачив, як молодого ченця Матір Божу та двох ангелів огортало дивовижне сайво. На кожне Богородице Діво… з уст молодого монаха виходила біла троянда, її підхоплювали ангели та оздоблювали нею корону на голові Пречистої Діви Марії…
Тому Вервицю називають ще Рожанцем, що в перекладі означає корона троянд (рож). Блаженний Алан де Рупе говорив, що Вервиця із 150 "Богородице Діво" є великою короною із білих троянд для Марії, а Вервиця із 16 "Отче наш" – малою короною із червоних троянд для Ісуса.
Через серце Матері Божої лине молитва на Святій Вервиці – пісня любові, таїнств життя Ісуса Христа і Марії, джерело освячення, духовного збагачення християнського життя.
"Дитино Моя, яке невимовне захоплення переживаю Я, коли ви творите молитву святої Вервиці! Тоді Я щаслива, бо пізнаю Свої задуми у ваших серцях: коли ви творите Вервицю, Я бачу Ісуса, який сіє в серці кожного з вас любов! Я називаю вас, Своїми дітьми та об’єдную в мирі, бо ви тепер одно: Христос живе та зростає у вас."
Вервиця – таїнство, за своєю вагомістю друге після Служби Божої. Услід за євхаристійним – містичне втілення Царя в серці.
Полюбіть світ Вервиці! Євхаристійне Таїнство і Вервиця складуть повноту живої Євангелії, яка відкриється такою, якою її сьогодні бажає втілити в серцях ваших Всевишній.
Вервиця помістить вас у просторі Святая Святих, з’єднає Небо із землею, ангелів із святими, останніх із християнами. Вервиця полегшить скорботи тих, які страждають. Вервиця з’єднає в одне ціле ваші серця та дасть можливість Божим чеснотам і благодатним милостиням переходити від серця до серця, тайно, без слів, на далеких відстанях розмістить за одним трапезним столом тих, які живуть у різних частинах світу, зробить їх учасниками Пасхальної Трапези. Вервиця навчить читати в Найсвятішому Серці Ісуса Його скорботи та сльози, простертися перед Ним у любові, покірній жертві, служінні раба та благодаренні сина. Вервиця благословитиме душі Божі.
(із Послань Матері Божої в Меджуґор’ї, 29.09.1995 р.)