13/09/2024
І ще одна розповідь про скельний храм в Буші ( Вінницька область ) , який хочуть зруйнувати варвари , бо хочуть на горі Лисківці ( 100 м від храму ) зробити карʼєр !
Прошу розголосу !
🦌 "Під тінню світового дерева, в Буші ми – діти Богумира та Славуни"
Таємничий світ праукраїнської історії, витоки з багатьох початків національної самобутності ми можемо побачити при уважному вивченні місцевого краєзнавчого матеріалу. Яскравим прикладом цьому може слугувати перлина Ямпільщини та всього Поділля - славнозвісна Буша, багатьом відома за творам Старицького, вірніше Річка Бушанка, рідна сестра великої ріки Південний Буг (до 30-х років ХХ ст. ріка Бог) Ріка Бушанка
(Баша) - Божанка, Божа...
Печерний храм, вірніше, наскальний рельєф, що викликав велику зацікавленість у всьому світі, відкрив для широкого загалу у 1883 році видатний український вчений В.Б. Антонович при проведенні археологічних експедицій на Південному Поділлі. Саме йому ми завдячуємо фотографіями, які дають змогу зробити більш повний аналіз цієї унікальної пам'ятки і заглянути у далеке минуле українського етносу.
На рельефі зображено сцену моління перед деревом, яке традиційно прийнято називати Деревом Життя, Деревом Роду, Світовим Деревом. Його зображення одне з найстійкіших в українському образотворчому Всесвіті.
Дерево нашого буття складається з трьох сфер :
крона, стовбур, коріння.
Стовбур - бренне (тимчасове) життя людей, або Яв.
Крона - духовний світ Богів або Прав.
Коріння - потойбічний світ, або Нав.
Цікаво, що ця троїстість була присутня і в трипільській кераміці.
Під таким Деревом обов'язково знаходяться живодійні води або роси, росте цілюще або заговорне (чарівне) зілля, з соку якого добуваються божественні напої:
ведична "сома" - ритуальний напій праслов’ян "сурина", "суриця", що походить від "сур'я" - сонце. Робився він з молока та різнотрав'я, настояний на сонці і "крізь вовну зціджений". Можливо, що саме цей напій і тримає людина, що зображена під Деревом. У цьому ми переконуємось, коли знайомимося з малюнками жіночих фігур на викопній кераміці, що підносять чару до неба.
Чари - Чаші (етруське Чафна) походить українське "Чародійка- "чарівниця", "Чародій"- чарівник ", "Чаклун" той, що чароє діє з людським колом, "чарувати", "причаровувати"...
Висота дерева два метри. Стовбур розгалужується на гілля без листя. Крона в своїй основі утворює ромбовидну фігуру, що традиційно, починаючи з кам'яного віку, майже безперервно (і це дуже важливо), пов'язано з плідністю, ланом - лоном, полем, що слід осіменити. В гіллі сидить півень...
Павсаній, грецький письменник та мандрівник ІІ-го ст. після Р.Х., повідомляв про те, що півень - птах, присвячений богу сонця Геліосу (прабатьку крітських царів). Цікаво, що крітська чоловіча статуя називається "курос", а жіноча "кора".
Камінь на могилі Енея має слова:
"Півнем пораніе з Венії пієм Казіні - син Ра, є Сіви Рій Орачій".
3 Далекої, як у часі, так і в просторі Правітчизни - острова - Кріт, через могилу Енея, на родове древо бушанського храму прилетів і сів дзвінкоголосий птах, сповіщаючи білий світ, що новий день настане, і поки ще мертве дерево оживе і дасть нову пагінь. Звідси, мабуть, він переселився в українські хати і зручно розташувався на печах, охороняючи родовий очаг та на старанно гаптовані рушники. Цікаво, що за традицією птах, що живе в кроні дерева, називається Родом. А якщо так, то підтверджується назва острова Кріт - Земля Роду!
На не менш давні часи вказує і зображення оленя. Воно відоме із трипільської кераміки, де зображені Небесні Олені. У народній свідомості олень вважається символом сонячного божества...
Олень, з'ївши змію, що є символом часу, повертає собі молодість і живе вісімсот років. Існувало повір'я, що олень може вилікуватись від ран за допомогою різних трав, наводиться навіть назва однієї з них - "ясинець, що походить від імені сонячного Ясіона.
Відродження народу, його омолодження - ось про що розповідає рельєф печерного храму сонцепоклонників, що відноситься до початку нашої ери.
У центрі рельєфу знаходиться рамка, в якій колись був напис. На жаль, час був невмолимий до нього. І про зміст тексту ми можемо судити лише за фотографіями професора В.Б. Антоновича. Мені зустрілись лише три тлумачення цього тексту.
Перше зроблене філологом В.Хитруком:
"Аз миру цар Улос Вульгов".
Друге професора І.І. Винокура:
"Азм (тобто "Я") Миробог Олегов (чи Ольгов)".
Третє - видатного українського археолога В.М.Даниленка :
"Азм есмь Міробог... жрець Олегов".
Отже, ідеться про якусь особу, яка відіграла важливу роль в історії етносу.
У вирішенні цього питання нам стане у пригоді сенсаційне відкриття давньої, ще дохристиянської пам'ятки (Ѵ - IX ст.) "Велесова книга", що викликала великі суперечки в науковому світі. Одна з дерев'яних табличок, на яких видряпано чи вирізано текст, присвячена саме Богумирові, нашому Миробогу, який згідно з текстом "мав трьох дочок і двох синів" та дружину Славуну, від якої і походить, мабуть, назва "слов'яни". До речі, саме стільки відгалужень має бушанське Дерево Роду.
Дочок звали Древа, Скрева, Полева, а синів - Сієва, молодшого - Рус, саме на його гілці сидить Півень. Саме собою напрошується аналогія з переказом Геродота про трьох синів Геракла, які вирішували питання верховенства і де переміг наймолодший Скіф (Скит). До речі, там теж фігурувала чаша.
Від дітей Богумира та Славуни пішли древляни, кривичі, поляни, сіверяни та окремо слід виділити русів, які стали з часом домінувати і дали назву Русі.
"Утворісє роді тыє о сєдмѣ рѣцѣх ідѣжє обітващєхом заморья о краі зєлєнь а камо скоті водяі дрєвн(л)ы ісходү до Карпєнстѣа горє”.
//“Утворилися ті роди біля семи рік, де ми проживали за морем, у краю зеленому, куди худобу водили раніше ісходу до Карпатських гір"//
("Велесова книга", дощечка 9а. Ритмічний переклад Б.І.Яценка).
То ось біля якого Древа Роду відбувається чарування на бушанському рельєфі!
Щодо різного написання назви Батька слов'ян бушанського "Миробог" та "Богумир" ("Благомир") "Велесової книги", то відповідь дає сама "Велесова книга". Порівняйте написання іншого бога:
Даждьбог, Дажбог, Дажбо - Богдаждь. Давні часто міняли місцями елементи складених слів.
У моєму дослідженні про українську писанку "Першооснова" згадується курган біля селища Цнорі, що знаходиться над закавказькою річкою Алазань, який зберіг
традиції ще аратто-шумерських часів. То...
..Атрибутика кургану є стовідсотково тотожною до бушанського рельєфу !!! У ньому присутнє і "древо життя", і птах, що являє собою ланцюг буття, і навіть Небесний Олень!
Отака наша з Вами земля!
Отакий наш Рід, що сягає перших зачатків сучасної цивілізації ! Отака вона, українська мова!
І ще одне, займаючись етногенезом слов'ян і, зокрема, українців, я звернув увагу на космічний принцип мітотворчості наших пращурів – це троїстість, принцип стабілізуючий людське буття, принцип жорсткості конструкції світобудови. Навіть мислена будова крони дерева має цей закон за основу, закон "Трояня", що "скаче славію по мислену древу..."
© Дмитро Брюнеткін
***Ілюстрація :
Наскельний рельєф печерного храму в с. Буша /з книги Дмитра Брюнеткіна
"Загадкове минуле Поділля" /
____________
Джерело :
Брюнеткін Д.Г.
Загадкове минуле Поділля (філоетнологософічне
дослідження). Збірник статей. / Вінниця: " 2007 - 166 стор., ілюстр.
❗☝️Копіювання та використання допису без посилання на спільноту "Джерела Дивосвіту" - заборонено!
Текст узят на сторінці @Джерела Дивосвіту
