What are the opening hours?

Monday 09:00 - 18:00 Tuesday 09:00 - 18:00 Wednesday 09:00 - 18:00 Thursday 09:00 - 18:00 Friday 09:00 - 18:00 Saturday 10:00 - 16:00

Перше екскурсійне бюро

Home
Ukraine
Kyiv
Перше екскурсійне бюро

Екскурсії Києвом /Sightseeing Kyiv Sightseeing Kyiv. www.primetour.ua
(40)

08/12/2023

Невицький замок - один із таємничих та прекрасних замків України. Його
напівзруйнована будівля розташована у вузькій долині р. Уж, в с. Невицьке поблизу с. Кам’яниця Ужгородського району Закарпатської області. Одна з легенд, що стосується саме назви замку, повязана з тим, що можливо він захищав місцевих дівчат - «невіст» міста. Але все починається десь у ХІІ ст : замок будували угорці - у зв'язку з потребами Угорського королівства для контролю гірських перевалів та шляхів, що вели через Карпати на Галич та Київ. На той момент замок являвся земляним городищем незначних розмірів з валами та ровами. В березні 1241 р. через Верецький перевал монголо-татарські війська ввійшли в Угорщину, зруйнувавши укріплення Невицького замку. Але вже в другій половині ХІІІ ст. його стіни знову було відновлено. В 1270 р. угорський король Ласло IV віддав володіння комітату Унг в управління трансільванському воєводі Фінті з роду Обо. (Коміта́т (лат. comitatus «компанія, група, графство», угор. vármegye), або жупа — історична адміністративно-територіальна одиниця в Угорському королівстві в період з X століття до 1920 року. На чолі комітату стояв жупан).
Після смерті воєводи Фінта управителем комітату та власником замку став брат попереднього - Омодей з Обо, котрий господарював там до 1311 р. Власники замку з роду Обо відігравали важливу роль в цьому регіоні та часто брали у міжусобних феодальних війнах в Угорському королівстві. Саме за їх часів цю оборонну споруду, яка була місцем розташування жупана, значно укріплюють. Зокрема, на межі ХІІІ–ХІV ст. на місці круглої башти споруджують чотирикутний донжон, а поблизу нього колодязь для збирання дощової води ( глибина його – 4, 5 м). Але такі перестановки в замку не врятували рід Обо від буремних часів. Омодей, після багатьох міжусобних війн, визнав владу нового короля Угорщини Карла Роберта Анжуйського. В 1311 р. старого Омодея під час повстання вбили селяни.
Науковців вважають, що на зламі ХV-ХVІ ст. замок набуває рис сучасного вигляду. Тільки за простими підрахунками в ньому могли перебувати півтисячі осіб одночасно.
Однак, не дивлячись на могутні укріплення, ця чудова фортечна споруда стає жертвою кількох штурмів. Особливо допомогли в цьому руйнуванні міжусобиці в сімействі Другетів, коли на межі ХVI–ХVII ст. фортеця не раз змінювала власника.
Остаточно кінець замку прийшов в 1644 р., коли його зруйнували війська трансільванського воєводи Дьордя ІІ Ракоці. З тих часів Невицький замок ніхто і не відбудовував.
Про твердиню забули, поки про неї не згадали естети в кінці ХІХ ст. А 1923 р. влада Чехословаччини передала замкові руїни туристичному клубові, який узявся за відродження замку, зокрема, консервацію. В 1924 р. відновили дерев’яні стріхи над вежами донжона та ронделя, очистили центральний двір замка, на якому організовували театральні вистави, масові гуляння та весільні розваги. В 1968 р. відбулася друга консерація, але вже за Радянського Союзу.
Саме дії любителів історії та не байдужих, що законсервували руїни Невицького замку, допомогли його зберегти до наших днів. Зокрема, це стосуються збережених квадратної башти-донджона, частини оборонних стін, валів, рову, а також колодязя діаметром в 3,5 м.
Нині замок частково відреставрований та законсервований, доступ до нього вільний.
Починаючи з літа 2006 р. в замку відбувається театралізоване дійство весільних обрядів «Невицький замок — замок наречених». Відтворюються процеси сватання, пригощають карпатськими традиційними стравами, співають весільних пісень. Оглядовий майданчик на башті-донжоні відкриває всім охочим гарний вид на греблю на р. Ужі та сусідні села. В сонячну погоду інколи можна побачити навіть передмістя Ужгорода.
Бажаєте дізнатися більше про історію нашої країни та Києва - тоді час вибирати маршрут нової подорожі.
Телефонуйте 096 940 0000. До зустрічі.

30/11/2023

На відрогах Українських Карпат, біля річок Прут і Рибниця, на півдні Івано-Франківської області розташоване містечко Косів.
Перш за все місто відоме своїм легендарним базаром, що працює кожної суботи з 6.00 до 10.00 в селі Смодна, що на окраїні міста. У 2001 році Косів отримав статус історичного міста, а у 2004 новий статус - місто-курорт.
Перші письмові згадки про Косів відносяться до 15 століття - 1424 року. Згідно з одною легендою назва походить від слова "кос" - гуцульською назва дрозда, цих птахів у лісах, що оточують місто, колись було дуже багато. По іншій легенді, князь Данило Галицький послав свого боярина Косича в гори з наказом зміцнення кордонів Галицької землі. Косич оселився в гірському краю і його ім'ям було названо нове поселення.
Уявіть собі, що Косів найбільший центр мистецтва в Карпатах, тут знаходиться 11 музеїв - з них 9 культурно-етнографічних, є музеї комунальні так і приватні. Дуже цікавим є Музей народного мистецтва М.Струтинського з колекцією дуже рідкісних та старовинних вишиванок. Варто відвідати: Музей Косівського державного інституту прикладного і декоративного мистецтва, Музей народного мистецтва та побуту Гуцульщини, Музей визвольних змагань Карпатського краю.
Щоб насолодитися місцевою красою, треба піднятися на одну з гір поблизу Косова. Найкращий краєвид відкриється вам з вершин Міської гори, ії схили поросли рідкою для цих країв чорною альпійською сосною.
Буде бажання - рушайте на гору Остру, що у західній частині міста. Панорама, яка відкривається з неї - незабутня.
У самому місті проживає 8700 осіб.
З історії Косова відомо, що місто двічі було спалено та знищено: восени 1621 року турками та волохами ( підданими Османської Імперії), в лютому 1624 - буджацькими татарами. Однако місто не зникло, у цьому допомогла сіль, видобутком і виробництвом якої була зайнята велика кількість робітників міста. Треба відзначити, що чудовий клімат приваблював до невеликого містечка нових поселенців, успішно розвивалось садівництво.
З історії Косова : з Міською горою пов'язана польська фортеця, біля 1740 року тут з'явились опришки Олекси Довбуша. У зв'язку з активізацією опришківського руху в Косові було організовано головну стоянку польського війська , яке очолив тодішній власник міста , галицький хорунжий Тадеуш Дідушицький.
У кінці ХІХ століття в місті швидко розвивалися мистецькі промисли та солеваріння. Від 1850, коли було засновано ткацьке товариство, Косів стає одним з центрів ткацтва на Прикарпатті. В 1882 року Ткацьке товариство заснувало Ткацьку школу. В цей час розвивається курортно-рекреаційна галузь.
На околицях міста є три водоспада: Косівський Гук, Шепітський Гук та Сикавка. А в радіусі 20 км ще понад десяток водограїв.
Бажаєте дізнатися більше про історію нашої країни та Києва- тоді час вибирати маршрут нової подорожі.
Телефонуйте 096 940 0000.
До зустрічі.

24/11/2023

У годині їзди від Харкова, с.Шарівка (Богодухівського району), розташован «Цукровий замок» — палацово-парковий комплекс Кеніга кінця XIX століття.
Жодного разу, після моменту завершення будівництва, унікальна пам'ятка не реставрувалася та повільно занепадає.
Хутір Шарівка був заснований у 18 ст. осавулом Охтирського полку Матвієм Шарієм та з часом став місцем поселення сімей переселенців з-за Дніпра.
У 1836 р. село перейшло до власності родини Ольховських, с цього часу починається історія садово-паркового комплексу, який був закладений поміщиком Саввою Ольховським.
Пізніше маєток було програно у карти (за іншою версією просто продано) братам Гебенштрейтам. Брати створили парк, якій займав територію 40 га.
В 1881 році маєток у братів Гебештрайнів купив цукрозаводчик Леопольд Кеніг за 250 тис. рублів. Збудував там двоповерховий палац — 26 кімнат та три великі зали. Для влаштування сучасного парку промисловець запросив із Риги садівника Георга Куфальдта. У результаті було висаджено до 70 рідкісних цінних порід дерев – представників флори Європи, Азії, Америки та Африки. У маєтку також з'явилися терасований сад, розарій та грот із джерелом.
На початку ХХ століття рафінадні заводи компанії «Л. Є. Кеніг» випускали одинадцяту частину всього рафінаду Російської імперії, завдяки чому цукрозаводчик Л.Кееінг увійшов до двадцятки найбагатших підприємців — його статки перевищували 21 млн рублів.
Після жовтневого перевороту 1918 року, вся власність родини Кенігів була націоналізована, не минула ця доля й Шарівський палац. У 1925 році тут відкрили туберкульозний санаторій, який проіснував до 2008 року.
Сьогодні базі Шарівського палацу планується створення Міжнародного центру культури та мистецтв.
Бажаєте дізнатися більше про історію нашої країни та Києва - тоді час вибирати маршрут нової подорожі.
Телефонуйте 096 940 0000.
До зустрічі.

19/11/2023

Функції фінансового центру Києва кінця 19 - початку 20 століття виконувала вулиця Інститутська, яка неофіційно в 40-60 роки позаминулого століття називалася Дівочою. Протягом своєї довгої та трагічної історії вулиця неодноразово міняла назви - спочатку Іванівська (давня Іванівська дорога). На початку 50-х років 19 століття на ділянці, яка належала генералу Дмитру Бегічеву, за проектом академіка архітектури Вікентія Беретті, у стилі класицизму було збудовано Інститут шляхетних дівчат (сьогодні Міжнародний центр культури та мистецтв).
Слово "інститутка" тривалий час означало відірваність від життя, екзальтованість та чутливість. Вихованки інституту були еталоном як зразкової дружини , так і зразкового викладача.
Свій архітектурний малюнок вулиця набуває наприкінці 19 століття. З боку Хрещатика гористий рельеф Інститутської частково врівноважував Будинок Гінзбурга (1910-1912). Через значний перепад висоти Дівочої вулиці , найвищий будинок Києва та Російської імперії був різноповерховим.
З боку Інститутської – 8 поверхів, з боку Миколаївської (Городецького) 11. Вартість будівництва склала 1,5 млн. рублів, на будівництво пішло 13 млн. цегли – 94 просторі квартири, понад 500 кімнат, висота стель 4 метри. Хмарочос був підірваний 24 вересня 1941 року. Нині на його місці готель "Україна". Кожен будинок по Інститутській є унікальним і зберігає свою особливу сторінку в житті міста. На розі Інститутської та Садової у 1909 році ,для власних потреб , архітектор Георгій Шлейфер будує особняк та дохідний будинок.
То був останній проект відомого київського архітектора. П'ятиповерховий прибутковий будинок Георгія Павловича збудовано у стилі модерн. Декоративні елементи у модерні мають особливе значення. Чергування гладкої та шорсткої штукатурки з орнаментом, барельєфами, вибаглива декоративність у малюнку стін будинку звертають на себе увагу. Лінійне зображення, маса квітів, що розтікається, обмежена рамкою фасаду стіни. Химерний квітковий фон створює цілий світ, частиною якого стають красиві дівчата. Піднятими на рівні ліктів руками, вони начебто утримують всю квіткову масу, частиною якої є самі.
Спадаючі стрічки їх одягу витягують фігури, надаючи їм чітку лінію. Легке драпірування суконь оголює груди красунь і поперечними складками створює горизонтальну лінію, яка підкреслює їх пояса та перев'язі квіткових снопів. Модерн підбивав підсумки попередньої спадщини і передбачав майбутнє мистецтво: декоративність ґрунтується на фантазії, вільній уяві, на авансцені - мистецтво заради мистецтва. Модерн змінював усе: міську забудову, обстановку будинків, одяг, прикраси, театр. Стиль життя, мода, мислення змінювалися. За цю якість новий стиль називають універсальним.
Бажаєте дізнатися більше про історію Києва та країни - тоді час вибирати маршрут нової подорожі. Телефонуйте
096 940 0000.
До зустрічі

10/11/2023

Коростишів – одне із найстаріших міст України, розташоване на березі річки Тетерів. Археологи вважають час його заснування відноситься до VI – VII століття, у стародавні часи містечко називалось Хміничі і було центром одного з древлянських племен — мінчан.
Історики висувають кілька версій, пов'язаних із назвою міста. Давнє слово «корост» означало „коріння": поселення знаходилося серед густих лісів, мешканцям доводилося викорчовувати багато пнів з корінням дерев.
Інше тлумачення слова "корост" - це "камінь" або "надгробок". Назва могла означати «поселення на камені», оскільки неподалік знаходяться стародавні дольмени – кам'яні надгробки та культові споруди.
Однією з найцікавіших серед краєзнавців є легенда про людину, яка зібрала мешканців міста для протистояння татарам, яких не могли здолати ні князі, ні воєводи. Війни здійснили засідку на березі Тетерева і розбили ворога. Ім'ям сміливця тоді і було названо місто.
Пройдуть століття, перш ніж про місто вперше буде згадано письмово, це станется у кінці XV ст.- у 1495 році.
За свою довгу історію місто належало роду Кмітів Чорнобильських (давній український шляхетський рід, який панував на землях Київщини і Брацлавщини), пізніше перейшло до Олізарів ( Оліза́ри — український шляхетський рід, що за сімейною легендою походив від "князя Сербії" Олізара Булка. Сучасні дослідники засновником роду вважають київського боярина Олізара (Елізарія) Волчковича, який жив на початку XV ст. Рід внесений до VI частини родовідної книги Київської губернії) , побували тут козаки Івана Бондаренка ( Іва́н Бондаре́нко (Чалий) — (1746? — 8 серпня 1768) — ватажок гайдамацького загону під час Коліївщини, один із керівників повстання — полковник).
1793 році, в результаті другого поділу Польщі, згідно з маніфестом Катерини II від 27 березня, Коростишів, як частина Правобережної України, увійшов до складу Російської імперії. Через 2 роки містечко стало волосним центром Радомиселського повіту Волинської губернії, пізніше було переведено до складу Київської губернії.
З 1850-х роках у Коростишові почалася розробка родовищ граніту, причому спочатку більшість робочих становили італійці.
У кінці XIX століття у місті була заснована сигаретно-паперова фабрика, сірниковий завод.
На сьогоднішній день у місті зберігся костел Різдва Пресвятої Діви Марії, який був закладений у 1608 році на кошти графа Адама Олізара, у камені будівля у стилі бароко була відбудована у 1779 році Юзефом Олізаром.
Колись вівтар костелу прикрашала картина польського художника Франциска Смуглевича "Ісус на хресті". У бічній каплиці знаходився сімейний склеп Олізарів ( зберігся частково). За радянських часів храм використовувався як зерносховище, а потім як приміщення кінотеатру.
У 1991 році будівлю костелу Різдва Пресвятої Діви Марії було повернуто католицькій громаді міста. У 2008 році проведена повна реставрація пам'яткі архітектури. Сьогодні інтер'єри костелу прикрашені роботами відомого польського майстра різьблення по дереву Фурдини. У травні 1999 року біля костелу був встановлений пам’ятник Густаву Олізару (граф Густав Олізар (1798–1865) – польський землевласник, поет та публіцист. З 1565 року його родина володіла містом. Густав займався упорядкуванням та розбудовою міста). Автор роботи – український скульптор Віталій Рожик.
У місті розташовано багато скульптур різної тематики, які виконав скульптор Віталій Рожик. Більшість знаходиться в міському парку.
Телефонуйте, замовляйте екскурсії по Києву та Україні : 096 940 0000.

03/11/2023

Згідно з легендою, Вишгород - це місто Хорива, молодшого брата легендарного князя Кия - засновника Києва. Спочатку стародавне городище називалося Хоривиця, але згодом отримало назву Вишгород, яку можна перекласти як «місто, замок або укріплення на високому місці».
Вперше Вишгород згадується у давньоруському літописі «Повість временних літ» у 946 році.
Історикі пов'язують стародавне городище з іменами князів Діра і Аскольда, звідси вирушали в похід на Константинополь дружини князів Олега та Ігоря, непереможного Святослава, і по-сьогодні у місті зберігаються залишки укріплень, відомих як «Ольжин град».
Пам’ятає Вишгород рівноапостольного князя Володимира Святославича Хрестителя Русі.
Велику частку свого життя присвятив місту Ярослав Мудрий.
Тут були поховані брати Ярослава – Борис і Гліб, невинно вбиті Святополком Окаянним.
Тривалий час у Вишгороді проживав видатний державний діяч – князь Володимир Мономах. У 1115 р. Володимир Мономах побудував під Вишгородом перший міст через Дніпро.
Уявіть собі, що у той час місто було відомо далеко за межами Русі. Його називали «північними воротами стольного Києва». Згадується Вишгород у творах візантійського імператора Костянтина Багрянородного. Пізніше відомості про місто-фортецю фіксуються у численних літописах. Лише в Іпатіївському літописі воно згадується 38 разів, що свідчить про непересічне значення Вишгорода.
Саме у Вишгороді у Борисоглібськом храмі знаходилася ікона Пресвятої Богородиці, яка за легендою, писана була апостолом Лукою.
В 1131 році Константинопільський Патріарх подарував ікону святому князеві Мстиславові Великому († 1132) , за іншими джерелами – Юрію Долгорукому († 1157), тоді ікона була поставлена в Дівочому монастирі міста.Від того часу ікона Богородиці іменується «Вишгородська».
Місто за часів київських князів було центром паломництва, бо мало такі святині, як ікона та мощі перших київських святих - князів Бориса й Гліба.
В 1155 року син Юрія Долгорукого, володимиро-суздальський князь Андрій Боголюбський, зруйнував частину Вишгорода та викравши ікону Вишгородської Богородиці, вивіз її до Володимира-на-Клязьмі. Від того часу ікону почали іменувати «Володимирська».
1930 року ікона потрапила до Державного історичного музею, а пізніше у Третьяковську галерею, де перебуває й зараз під назвою Богоматір Володимирська.
У Вишгороді знаходилася ще одна православна святиня – Чудотворна Братська ікона Божої Матері, яку татари намагалися використати для переправи через Дніпро, але буря потопила ординців. Лише один татарин врятувався завдяки іконі, яку і принесло до Києво-Братського монастиря.
Після навали полчищ хана Батия, Вишгород надовго зникає з історичної мапи України-Русі як місто, перетворившись у звичайне поліське село.
Після Люблінської унії 1569 року Вишгород увійшов до складу Польщі. Його власником довгий час лишався Межигірський монастир.
1667 за умовами Андрусівського перемир'я Вишгород відходить до Московського царства. З того часу місто майже не розвивається - це невелике селище.
Нове життя Вишгород отримав завдяки будівництву у 1964 році велетня гідроенергетики — Київської ГЕС — однієї з найбільших на той час гідроелектростанцій Європи.
Вишгород - це місто-музей просто неба!
Бажаєте дізнатися більше про історію України та Києва, познайомитися з основними пам'ятками нашої країни, заходьте на сайт Primetour.ua, вибирайте свій маршрут, телефонуйте 096 940 0000.

27/10/2023

Богуслав називають українською Швейцарією, розташоване місто на мальовничих берегах річки Рось. Гранітні береги, зелени пагорби - саме тут Ярославом Мудрим буде зведений один з трьох укріпрайонів, розташованих на південних кордонах Київської Русі.
Вперше місто згадується у літописах XII століття ( 1195 році). XIII столітті Богуслав був повністю зруйнован татаро-монгольськими ордами, нова згадка про місто з'являється лише наприкінці XVI ст.
В 1620 році місто дістає Магдебурзьке право та корогву з зображенням герба. В часи національної-визвольної війни (1648-1654) Богуслав сотенне місто, куди декілька разів приїжджал Богдан Хмельницький. На зустрічі з гетьманом Павло Алеппський запише :" Під'їхали до великого міста з укріпленнями та цитаделлю - Богуславу... гетьман Зіновій під'їхав з великою свитою... усі були у красивому одязі і з коштовною зброєю, а він був одягнений в просте коротке плаття та носив малоціну зброю".
На початку 18 століття в Богуславі народився майбутній іконописець Алімпій Галик, якій брав участь в розписах Успенського собору та Троїцької надбрамної церкви Києво-Печерської лаври. З часом він очолив іконописну майстерню Лаври.
З саме цім дивовижним містом пов'язане ім'я Марусі Богуславці - легендарної героїні українського фольклору 16-18 століття.
В Богуславі народився художник Іван Сошенко, біографи майстра наполягають, що саме він "відкрив" Тараса Шевченка- художника в Петербурзі. Про свою приязнь до Сошенка Шевченко писав у повістях "Художник" та "Прогулка с удовольствием и не без морали ".
Вісім років (з 1886 по 1893) у місті проживала видатна українська письменниця Марко Вовчок. Саме в Богуславі знаходиться единий в країні музей письменниці.
Видатна пам'ятка Богуслава – храм-ротонда. Його історія пов'язана з ім'ям Олександри Браницької, господарки Білої Церкви.
Найстарішою спорудою міста вважається Кам'яниця. Її споруда відноситься до 1726 і пов'язана з потребами єврейської громади міста, тут розміщувалася єврейська початкова школа - хедер. Нині у будівлі знаходиться музей народних промислів.
Ще у місті розташований Свято- Миколаївський чоловічий монастир, заснований в 16 столітті. Кам'яні споруди зведені в 19 столітті.
З Богуславом пов'язане життя письменника Івана Нечуй-Левицького, а Шолом-Алехем писав, що Переяслав напівхристиянський місто, Богуслав ж повністю єврейське. Тут проживали бабуся та дідусь письменника.
Богуслав - місто історії, видатної геологічної пам'ятки природи - гранітного кар'єру, місто церков та видатних осіб. Знайомство з цім дивовижним містом не залишить байдужим нікого.
Бажаєте дізнатися більше про історію нашого Києва та України, заходьте на сайт Primetour.ua, вибирайте свій маршрут та телефонуйте 096 940 0000.
До зустрічі.

20/10/2023

Канівській природний заповідник - це унікальність та краса - які знову і знову запрошують нас у подорож Черкащиною.
Уявіть собі, що це один із найстаріших заповідник в Україні, який був заснований у 1923 році. Територіально природоохоронна зона розташована на правому березі Дніпра та маєт міжнародний статус території, важливої для охорони птахів (Important BirdArea) та увійшов до складу Смарагдової мережі ( EmeraldNetwork ) - переліку територій особливого природоохоронного значення важливих для збереження біорізноманіття у країнах Європи. Більша частина угідь заповідника простягається на величезних пагорбах, його сучасна площа трохи більша за 2 тисячі гектарів, на яких розташовані історичні пам’ятки, скіфське городище, острови. Тут же співіснують рідкісні рослини, сотні видів птахів і понад 50 видів ссавців (зокрема сарни, лисиці, зайці, борсуки, бобри, лосі).
Найвища вершина цієї дивовижної місцевості – Мар’їна гора, що здіймається над Дніпром на 140 метрів.
"Гори мої високії, не так і високі, як хороші,.." - писав Т.Шевченко. Так, ці відносно невисокі пагорби, розрізані глибокими ярами й балками, з відстані справляють на мандрівників враження потужної гірської системи. Вчені називають їх Канівськими дислокаціями і вважають світовим геологічним феноменом. Уявіть собі, що тут можна наочно вивчати геологічне минуле нашої Землі.
Дослідники підкреслюють, що саме особливості ландшафту цієї території, стали причиною ії активного заселення: поєднання лісу та степу, глибоких ярів з джерелами питної води, надзаплавних терас та великої ріки були в усі епохи зручними для будівництва житла, харчування, захисту від загарбників, обміну та пересування. Це і визначило неперервність заселення цієї території протягом 10 тисяч років і більше.
Однією з найвідоміших об'єктів Канівського заповідника є Межиріцька палеолітична стоянка, яка була випадково відкрита восени 1965 року одним із місцевих жителів. Вже під час розкопок науковці виявили чотири поселення первісних людей, які будували житла зі шкіри та кісток мамонтів. Троє з цих поселень було вивезено до Національного науково-природничого музею НАН України, що в Києві. Четверту – лишили в Межирічі й задумали створити там музей-лабораторію, але так і не зробили.
Археологічна цінність Межиріцької стоянки величезна. У Східній Європі ця стоянка є найкраще датованою – 14,5 тисяч років.
Цікаво, що на одному з бивнів мамута, знайденого на стоянці, зображено нехитру схему місцевості. Можливо, це найдавніша мапа, що була знайдена на теренах України та світу.
Бажаєте дізнатися більше про історію нашої країни та Києва, заходьте на сайт Primetour.ua, вибирайте свій маршрут та телефонуйте 096 940 0000.
До зустрічі.

13/10/2023

Парки – це чудові місця для відокремленого відпочинку від міської суєти або спокійного сімейного відпочинку. Одне з таких відмінних місць - денрологічний парк "Тростянець" - знаходиться за 190 км від Києва в Ічнянському районі Чернігівської області.
Парк був створений у 1834 році за сприяння мецената Івана Михайловича Скоропадського, який надихався французьким ландшафтним парком Д. Ротшильда. Перші дерева місцевих видів висадили навколо каскаду ставків, що розділяли територію на 2 частини, але саджанці не прижилися. Тоді Іван Михайлович (меценат, громадський та культурно-освітній діяч) вирішив створити власний розсадник на території парку. І друга спроба висадки дерев була вже вдалою. Згодом сюди почали завозити рослини з різних куточків України та світу. Були екзоти з Латвії, Франції, Криму, Росії, Києва, Харківщини. План парку був створений садівниками з Петергофа братами Євстигнєєвими. Його загальна площа сьогодні становить понад 200 гектарів. Біля 10 гектарів займають ставки. Їх тут 4: Безіменний, Лебединий, Куциха і Великий. Останній вважався композиційною віссю парку.
У 1858 році господарі усадьби взялися за переоблаштування території парку з рівнинної на більш рельєфну. Уявіть собі, що у результаті майже 30-річних робіт, якими керував головний садівник К. Д. Шлінглоф, на площі розміром 30 гектарів таки вдалося створити гірські ландшафти. Висота деяких насипів доходить до 35 метрів. У 80-х роках ХІХ століття було закінчено формування захисних насаджень та ландшафтів, прокладені алеї, облаштовані зони відпочинку з лавками й альтанками. Парк прикрасили скульптурами, невеликими спорудами, мостами.
На жаль, після смерті Івана Михайловича та особливо після революції 1917 року, парк у Тростянці почав занепадати. У 1918 році зруйнували дерев’яну садибу з вежами, яка була зведена на території ще в 1833 році, а видовий склад рослин зменшився майже вдвічі.
У 1951 році Тростянецький дендропарк передали у відомство Академії наук УРСР, що ознаменувало початок його відродження. Тут активізувалася науково-дослідна та культурно-просвітницька діяльність, було створено виробничий розсадник і арборетум, де росте близько тисячі деревних видів. Декоративні саджанці, вирощені в Тростянецькому парку, постачалися далеко за межі України. Також тут реалізують насіння екзотичних рослин.
Зараз флора Тростянецького дендропарку налічує біля 500 видів дерев та кущів, серед них — кілька екзотів віком до 180 років, а також понад 250 видів квітів.
На території парку від садиби збереглися флігелі, які слугували місцем проживання для шанованих відвідувачів: митців, громадських діячів тощо.
Скоропадський заповів поховати його на улюбленій ділянці свого саду (саме так він називав Тростянецький парк) і незадовго до смерті замовив мармуровий надгробний пам’ятник у вигляді янгола. Сьогодні на могилі зберігся лише постамент зі зверненням господаря берегти парк. Новий пам’ятник засновнику був встановлений уже за сучасних часів. Серед нечисленних скульптур парку — половецькі баби, привезені зі степу. Чоловічу фігуру було встановлено на Дідовій горі, а три жіночих розмістили в різних частинах парку. Однак до сьогодні збереглася половина : 2 були викрадені у 2000-х роках.
Обійти весь парк за день майже неможливо, тому вам варто відвідати:
Лебединий став;
тисова галявина;
галявина кедрів;
«Вестибюльна» галявина;
галявина велетенських туй;
галявина «8 братів»;
галявина «3 сестри»;
модринова алея;
«Швейцарська ущелина»;
«Колона смутку».
Тростянецький дендропарк — чудове місце для сімейного відпочинку та єднання з природою в будь-яку пору року. Сюди можна приїхати на прогулянку, пікнік.
Територією парку організовуються екскурсії. А ще він - чудова локація для фотосесії.
Також у самому Тростянці працює приватний краєзнавчий музей.
Бажаєте дізнатися більше про історію нашої країни та Києва, заходьте на сайт Primetour.ua, вибирайте свій маршрут та телефонуйте 096 940 0000. До зустрічі.

04/10/2023

Тульчин - мале містечко, що має величезну історію. Колись існувала ідея зробити його містом-музеєм.
Згідно архівних документів Тульчину більше 400 років. Перша згадка про нього припадає на 1607 рік. Цю дату вважають роком заснування міста, хоча Тульчин існував і раніше.
Але його велика історія почалася з 1609 року, коли він став власністю польського магната та полководця Валенти Олександра Каліновського із старовинного рицарського роду гербу Калінова. Засновник роду рицар Анджей загинув у 1530 році на полі битви, там і був похований.
Валенти Каліновський та його син Адам перетворюють Тульчин на міцно укріплену фортецю. Адам будує в 30-х роках ХVІІ ст. замок, в якому знаходились костьол та кляштор домініканців.
Через 100 років, у 1648 році, міцні стіни замку не витримають облогу селянсько-козацьких загонів під
під проводом Максима Кривоноса, Івана Ганжі та Остапа Гоголя, тоді після довгого та кривавого штурму козаки оволоділи Тульчином та влаштували розправу над полоненими на території Старого ринку, який у той час був площею перед замком, тоді загинуло З тисячі полонених євреїв, які разом із поляками боронили тульчинську фортецю, а потім не схотіли перейти до православної віри.
Про ці події в Європі було видано чимало єврейських хронік, серед українців виникло багато легенд, на основі яких український письменник О. Стороженко написав фантастичну повість "Марко Проклятий", і хоча вона залишилась незакінченою, сучасник автора поет П.Гулак - Артемовський у листі до нього писав: "Більш цікавого я ще не читав і не прочитаю." І це в той час, коли вже з'явилися знамениті твори про Україну нашого славетного Миколи Гоголя.
Потім місцеві легенди про українських повстанців-гайдамаків збирав класик української драматургії І. Карпенко-Карий. Базуючись на цьому матеріалі, він пише п'єсу "Сава Чалий", яку Максим Рильський назвав найкращою українською історичною драмою. Дія п'єси відбувається у Тульчині, сусідньому Немирові та селі Степашки, що неподалік Тульчина. Одним із головних, героїв драми є командуючий польською армією Юзеф Потоцький, внук якого пізніше прославить Тульчин.
Ось така вона, місцева історія...
Але сьогодні поговоримо про палац Потоцьких.
Нащадки Юзефа Потоцького на початку ХVІІІст. стають новими власниками міста. Наприкінці цього ж століття місто перетворюється в типову магнатську садибу, центром якої стає розкішний, великий палац.
Палац Потоцьких в Тульчині є найбільшою магнатською резиденцією та палацом на східних територіях Речі Посполитої, кращим, зразком архітектури класицизму та характерним для нього палладійським типом в Україні, представником архітектури XVIII ст. Датою початку будівництва палацу є 1780 рік, коли Станіслав-Щенсний Потоцький підписав угоду з архітектором, влітку 1781 року почали звозити каміння під палац. Архітектором цього проекту вважають француза Жозефа Лакруа, який як архітектор та будівничий, відповідал за побудову палацу, але не був вказаний, як архітектор цієї будівлі. Можливо, цей проект належав іншому архітектору, допоки це питання не закрито остаточно.
Великий за розмірами палацовий ансамбль за поземним планом нагадував літеру П, три корпуси його були з’єднані між собою одноповерховими напівкруглими галереями-оранжереями з великими вікнами. Над внутрішніми роботами та оздобленням палацу працював художник та архітектор Лятур. Над господарчими спорудами працював Ігнаций Феcсінґер . Первісне розпланування в палаці — анфіладне. Склепіння — пласкі. Палац мав стінописи доби класицизму (не збережені). Наскрізні арки були прикрашені трикутними фронтонами, в тимпанах яких було розміщено горельєфи з військовими атрибутами.
Будова палацу – головного корпусу та флігелів з господарчими спорудами тривала впродовж 7 років, коли всі роботи були закінчені, над головним входом був розміщений напис польською мовою: «Щоб завжди вільних і доброчесних був помешканням, споруджено 1782 року. («Хай буде навіки обителлю вільних і добродійних» – інший варіант перекладу). Головний фасад виділявся балконом із десятьма колонами. Його фриз було прикрашено відлитим з міді й позолоченим написом польською мовою та великим мідним гербом угорі.
Позаду палацу розміщувався парк з видозміненою назвою «Хороше» (ймовірно перекладений із французького La roche – каміння, скеля) на 10 гектарів , садівником розкішного парку був англієць Міллер. На території пейзажного парку переважали сосни та італійські тополі. Була і своя мережа каналів і ставків. Його галявини прикрашали альтанки, фонтани, скульптури. Недалечко «турецької лазні» стояла кам’яна баба. Кількома підземними спорудами, тунелями палац Потоцьких з’єднувався з іншими об’єктами Тульчина
Підземелля палацу з давніх часів використовувались як схованки від нападників чи холодильні камери (приміщення для зберігання вин та продуктів) тощо. При палаці навіть був створений театр із невеликим репертуаром опер та концертів, трупа налічувала десь до 200 акторів. Садовий фасад палацу нагадує північний фасад королівського палацу в Лазієнках (Варшава). Передня частина палацу була з’єднана мальовничою алеєю з костелом ордену домініканців, зараз кафедральний собор Різдва Христового.
У кожного міста є свої секрети: великі та маленькі. Ваша подорож до Тульчину стане незабутнім відкриттям сторінок історії України та Поділля в цілому.
Бажаєте дізнатися більше про історію нашої країни та Києва, заходьте на сайт Primetour.ua, вибирайте свій маршрут та телефонуйте 096 940 0000.
До зустрічі.

Address

Улица Щекавицкая, дом 30/39
Kyiv
04071

Opening Hours

Monday	09:00 - 18:00
Tuesday	09:00 - 18:00
Wednesday	09:00 - 18:00
Thursday	09:00 - 18:00
Friday	09:00 - 18:00
Saturday	10:00 - 16:00

Telephone

+380969400000

Website

http://www.primetour.ua

Alerts

Be the first to know and let us send you an email when Перше екскурсійне бюро posts news and promotions. Your email address will not be used for any other purpose, and you can unsubscribe at any time.

Contact The Business

Send a message to Перше екскурсійне бюро:

Videos

😍😍😍✨ #primetour_info

Венеция... 💕 #РадостьПутешествий #НовыеЭмоции +38-068-363-1515 Ольга, Лицензия АГ№580812 Офис: г.Киев, ул.Щекавицкая 30/39 офис4

"Я ХОЧУ, чтобы мои люди жили лучше СЕЙЧАС. Чтобы они учились в университетах СЕЙЧАС. Чтобы они были здоровы СЕЙЧАС. А не через 20 лет" Шейх Дубаев Аль Мактум. Откройте для себя Эмираты! #ЯлюблюПутешествия 099-55-00000 #НовыеЭмоции #ЛучшиеЦеныДляВас 096-94-00000 Спрашивайте о спец акциях!

Одеський державний академічний т?...

Мабуть, у жодному театрі немає виготовленої з таким смаком завіси, ескіз якої створив найбільший театральний художник А. Головін. Площа сцени 500 кв.метрів. Унікальна акустика дозволяє доносити навіть шепіт з сцени в будь-якій куточку залу. Одна з визначних пам'яток театру залу - люстра. Півтори тонни - такою була вага старої люстри. Дві тонни двісті кілограм - вага нинішньої. Вона - точна копія, яка прикрасила зал нового театру в 1887 році. А важче тому, то виготовлена з міцніших і важчих сплавів. Театр цікавий не тільки своєю архітектурою, але і багатою творчою біографією. Театру належить велика заслуга в розвитку музичної культури на Півдні нашої країни. Тут виконували свої твори П. І. Чайковській, Н. Ф. Римський-Корсаков, С.В.Рахманінов, Ежен Ізаї, Пабло Сарасате і інші. Виступали всесвітньо відомі артисти: Федір Шаляпін, Соломія Крушельницька, Антоніна Нежданова, Леонід Собінов, Тітто Руффо, Баттістіні, Джеральдоні, танцювала перша балерина світу - Ганна Павлова. У 1926 році театру було присвоєноно звання "Академічний"... http://www.primetour.ua/ru/tours/ukraine

Музей "Писанка"

Музей построен в 2000 году в г. Коломия. Центральная часть музея имеет форму писанки высотой 14 метров. Архитектурное сооружение в форме самого большого в мире раскрашенного яйца стало визитной карточкой Коломии. Торжественное открытие музея состоялось 23 сентября 2000 года, во время Х Международного гуцульского фестиваля. Концепцию экспозиции музея разработала директор Ярослава Ткачук, а воплотили в жизнь коломийские художники Василий Андрушко и Мирослав Ясинский. Уникальность музея не только в том, что он исполнен в форме яйца, высота которого составляет 14 метров, диаметр - 10. Помещение выполнено полностью из цветного стекла, общая площадь витража составляет более 600 квадратных метров. Экспозиция музея отображает орнаментальное, композиционное, колористическое богатство народной полихромной графики. Сейчас в коллекции музея имеется более 6000 писанок, предоставленных из подавляющего большинства областей Украины (Тернопольской, Львовской, Винницокй, Черкасской, Кировоградской, Одесской), а также из Пакистана, Шри-Ланки, Беларуси, Польши, Чехии, Цвеции, США, Канады, Франции и Индии. Некоторые экспонаты были изготовлены еще на рубеже 19-20 столетий. http://www.primetour.ua/ru/tours/ukraine

Луцкий замок

Луцкий замок — символ города Луцка, его главная достопримечательность и гордость. Построенный в XIV веке литовским князем Любартом, который женился на местной княжне и принял православную веру (приняв при крещении имя Дмитрий), он был выбран в качестве княжеской резиденции. В наши дни у замка существует три названия: Луцкий (самое распространенное), Верхний (так как есть еще и Нижний замок, полуразрушенный) и замок Любарта (князь Луцкий ок. 1323—1324 и 1340—1383). Замок Любарта — один (если не единственный) из немногочисленных сохранившихся архитектурных памятников Украины эпохи Великого княжества Литовского... http://www.primetour.ua/ru/tours/ukraine

Ливадийский дворец

Ливадийский дворец — летняя резиденция последнего российского императора Николая II. Здесь же в 1945-м, проходила знаменитая Ялтинская конференция глав правительств СССР, США и Великобритании, на которой решалась судьба послевоенной Европы. История Ливадийского дворца начинается с 1834 года, когда Ливадию приобретает польский магнат Лев Потоцкий, который по проекту ялтинского архитектора К. И. Эшлимана (1808-1893) строит себе дворец, а вокруг на 40 десятинах (десятина — старая русская мера земельной площади, равная 1,09 га) садовник Делингер разбивает парк... http://www.primetour.ua/ru/tours/ukraine

Киево-Печерская Лавра

2000 лет назад здесь остановился во время своего путешествия апостол Андрей Первозванный. Еще через 900 лет на этих холмах вырыл пещеру первый монах земли русской - святой Антоний. Так возникла Свято-Успенская Киево-Печерская лавра - святыня всего православного мира. http://primetour.ua/ru/tours/ukraine

Каменец-Подольский

Каменец-Подольский — город в Хмельницкой области Украины, административный центр Каменец-Подольского района, один из древнейших городов края. Расположен в центре Волыно-Подольской возвышенности (48° 25' северной широты, 26° 32' восточной долготы) в 101 км от Хмельницкого. Через город протекает река Смотрич, создавая скалистым каньоном своего русла омега-образную петлю. На территории образованного каньоном полуострова расположен Старый город — древний историко-культурный комплекс. Старый город состоит из старинных архитектурных построек, отражающих культуры народов, проживавших здесь в разное время. http://www.primetour.ua/ru/tours/ukraine/-Kamenets-Podolskiy.html

Каменная могила

Ка́менная моги́ла — небольшой изолированный массив песчаника, размерами примерно 240 на 160 метров, состоящий из крупных каменных глыб высотой до 12 метров. Находится в долине реки Молочной в Запорожской области Украины. Предположительно возник при отвердении песчаных масс (суглинков) бывшей отмели Сарматского моря под влиянием местных минералов (латерит), содержащих железо. В дальнейшем подвергался воздушной и водной эрозии, в том числе продолжительное время будучи островом реки Молочной. Использовался древним человеком в качестве святилища и содержит уникальные петроглифы http://www.primetour.ua/ru/tours/ukraine

Замок «Паланок» (г. Мукачево)

Посреди широкой равнины, которой является долина Латорицы, в юго-западной части Мукачева одиноко возвышается гора. Верхушку горы венчают башни старинного замка. Немного в Украине достопримечательностей подобных к этой. Русины-украинцы, венгры, валахи, австрийцы и другие народы на протяжении почти тысячи лет истории крепости проливали пот и кровь в ее могучих стенах. Сотни штурмов и осад пережил Паланок. Множество раз менял он своих владельцев. Князья и короли, графы и бароны стремились владеть им. Служил замок и королевской резиденцией, и княжескими хоромами, и столицей мятежной Трансильвании, и центром венгерских восстаний против австрийцев, и австрийским форпостом, и хранилищем святой короны, и суровой политической тюрьмой. Что и говорить – годы, события, люди наложили отпечаток на современный вид замка. http://www.primetour.ua/ru/tours/ukraine

Талисманы Евро 2012 в Киеве

Талисманы Евро 2012 в Киеве. Чемпионат Европы по футболу 2012 года (официальное название — UEFA EURO 2012 (ЕВРО 2012) станет 14-м чемпионатом Европы по футболу, футбольным турниром для европейских стран, проводимым раз в четыре года под эгидой УЕФА. Турнир будет проводиться совместно Украиной и Польшей, начнётся 8 июня 2012 года и завершится 1 июля 2012 года. http://primetour.ua/ru/services/euro2012/

Талисманы Евро 2012 в Харькове

Талисманы Евро 2012 в Харькове. Чемпионат Европы по футболу 2012 года (официальное название — UEFA EURO 2012 (ЕВРО 2012) станет 14-м чемпионатом Европы по футболу, футбольным турниром для европейских стран, проводимым раз в четыре года под эгидой УЕФА. Турнир будет проводиться совместно Украиной и Польшей, начнётся 8 июня 2012 года и завершится 1 июля 2012 года. http://primetour.ua/ru/services/euro2012/

Талисманы Евро 2012 в Донецке

Талисманы Евро 2012 в Донецке. Чемпионат Европы по футболу 2012 года (официальное название — UEFA EURO 2012 (ЕВРО 2012) станет 14-м чемпионатом Европы по футболу, футбольным турниром для европейских стран, проводимым раз в четыре года под эгидой УЕФА. Турнир будет проводиться совместно Украиной и Польшей, начнётся 8 июня 2012 года и завершится 1 июля 2012 года. http://primetour.ua/ru/services/euro2012/