VOLNA premium travel agency

VOLNA premium travel agency Contact information, map and directions, contact form, opening hours, services, ratings, photos, videos and announcements from VOLNA premium travel agency, Travel Agency, Коновальца, Kyiv.

Ділимося найприємнішими враженнями …We share the most pleasant impressions ...
11/09/2024

Ділимося найприємнішими враженнями …
We share the most pleasant impressions ...

11/09/2024
Друга група сімей полеглих героїв, відпочили та перезавантажились у прекрасній сонячній Болгарії 26.08.2024 - 04.09.2024...
10/09/2024

Друга група сімей полеглих героїв, відпочили та перезавантажились у прекрасній сонячній Болгарії 26.08.2024 - 04.09.2024 готель Royal Castle Design & SPA

__________________________________________________

The second group of families of the fallen heroes, rested and restarted in amazing sunny Bulgaria 26.08.2024 - 04.09.2024.
Hotel - Royal Castle Design & SPA

Ми сім'я  з Києва .Познайомились з чоловіком в 17 років ,гуляли спільною компанією ,дружини і так почали зустрічатись ко...
10/09/2024

Ми сім'я з Києва .Познайомились з чоловіком в 17 років ,гуляли спільною компанією ,дружини і так почали зустрічатись коли йому боли 22 ,а мені 23.Народились навіть в 1 день з різницею в 1 рік.
Андрій дуже захоплювався кулінарією та метання ножів ,також дуже подобалась стрільба.Саме він вчив мене стріляти та водив до тирів.
І склалось так що він поєднав і там і там своє життя.Працював у відомих закладах харчування на посадах шефа (Тайський Привіт Міши Кацуріна),Urban Space 500 відкривав заклад разом з Антоном Ядикіним у 2018 році та працював там на посадах су-шефа та шефа ,Druzi Cafe на посаді старшого зміни і багато інших.Мені завжди було про що поговорити зі своїм коханим ,було багато спільних інтересів ,захоплень тим паче я сама працювала багато років в закладі харчування на посаді менеджера.В цивільному житті навіть називав себе кухаркою.
В 2020 році в нас народився довгоочікуваний син Артем. Андрій був чудовим батьком ,добрим ,чуйним ,турботливим,мріяв про те як відвідає перший концерт в садочку сина ,поведе його на перше тренування,в школу,навчить плавати,але цього не здійснилося так як він був вже на війні і загинув 7 жовтня 2023 року.
Він не мав Вищої освіти але це не заважало йому підкорювати висоти кулінарії і рухатись вперед по кар'єрній сходинці.Але війна внесла корективи в життя кожного українця.В перші дні повномаштабноговторгнення намагався бути корисним і робив барикади ,коктейлі Молотова ,організували патрулювання з місцевими мешканцями та навіть намагався потрапити до лав Зсу але не брали через досвід.Все ж таки він виконав своє бажання та вступив до лав 24.01.2023 до 32 Омбр частини А 4784 .Посаду стрільця снайпера вибирав сам ,що мене дуже здивувало ,бо думала що вибире польову кухню. Йому дуже подобалось ,постійно тренувався і вдосконалював свої навички.Пройшов тренування(школу сержантів) на Гончарівському, але частина ще звання не дала ,пройшов навчання в Німеччині та навчання марксменів з Фондом Повернись Живим, навіть став трошки знаменитим бо вийшла стаття про чоловіка у Повернись живим та каналі Обізрівачі.Воював на сході та виконував бойові завдання .Командир та побратими дуже добре про нього відгукуються ,кажуть що людина була слова і діла,не боявся нічого ,гранати голими руками з окопів викидав да так далеко що не кожен так би зміг.Помтійно виносив тварин з поля бою ,навіть їжака якось приніс.Завів собі там 3 собаки та котів.
Такого Андрія я знала і колись покохала -Вірного ,чесного ,мало балакучого ,завжди з проникливим і серьйоздним поглядом,веселого але не з усіма ,справжнього чоловіка...Для мене він був і є всім -другом ,коханим ,батьком нашого сина,воїном на полі бою і по життю...

Також хочу додати що загинув під час виконання бойового завдання 07.10.2023 від мінометного обстрілу повертаючись в бліндаж.Смерть наступила через 20 хв після поранення(внутрішня кровотеча)
__________________________________________________

We are a family from Kyiv. I met my husband at the age of 17, we spent time out together, and we started dating when he was 22 and I was 23. We were born on the same day, but with a difference of 1 year.
Andriy was very keen on cooking and knife throwing, and he also liked shooting. It was he who taught me how to shoot and took me to shooting ranges.
And it happened so that he connected his life with both. He worked in well-known catering establishments as a chef (Misha Katsurin's Thai Hello), he opened Urban Space 500 together with Anton Yadykin in 2018 and he worked there as a sous chef and a chef, he was a senior shift manager at Druzi Cafe and a lot of others. I always had something to talk about with my beloved, we had many common interests and hobbies, especially since I worked as a manager in a catering establishment for many years. In civilian life, he even called himself a kitchen worker.
In 2020, our long-awaited son Artem was born. Andriy was a wonderful, kind, sensitive, and caring father, he dreamed of attending his son's first concert in kindergarten, taking him to his first training session, to school, teaching him how to swim, but this did not happen because he was already at war and died on 7 October 2023.
He did not have a university degree, but this did not prevent him from achieving the heights in cooking and moving forward in his career. But the war made changes in the life of every Ukrainian. In the first days of the full-scale invasion he tried to be useful and made barricades, Molotov cocktails, organised patrols with local residents and even tried to join the Armed Forces, but was not accepted because of lack of experience. Nevertheless, he fulfilled his wish and joined the ranks of 32nd Brigade of Unit A 4784 in January 24, 2023. He chose the position of sniper shooter himself, which surprised me, because I thought he would choose to work in the field kitchen. He liked it a lot, he was constantly training and improving his skills. He completed training (sergeant's school) at Goncharivsky, though the unit has not given him a military rank yet, then he was on training in Germany and completed Marxist training with the Come Back Alive Foundation, and even became a bit famous because an article about him was published in Come Back Alive and the Obozrevatel channel. He fought in the east and performed combat missions. His commander and comrades-in-arms praised him very much, saying that he was a man of his word and deed, not afraid of anything, throwing grenades from the trenches with his bare hands so far that not everyone could do it. He constantly brought animals from the battlefield, even a hedgehog once. He had three dogs and cats there.
I knew and fell in love with Andrii who was faithful, honest, not often talkative, always with a penetrating and serious look, cheerful but not with everyone, a real man... For me, he was and remains to be everything – a friend, a lover, a father of our son, a warrior on the battlefield and in life…
I would also like to add that he died during a combat mission on the 7th of October 2023 from mortar fire while returning to the dugout. Death occurred 20 minutes after being wounded (internal bleeding).

Козаченко Андрій Євгенович народився 3 травня 1978 у м.Львів.Випускник Львівського економічного бізнес-коледжу, Львівськ...
10/09/2024

Козаченко Андрій Євгенович народився 3 травня 1978 у м.Львів.
Випускник Львівського економічного бізнес-коледжу, Львівського банківського інституту та Львівського Національного університету імені Івана Франка, де здобув економічну та юридичну освіту.
Одружився у 2019 році та в цьому ж році народилася донечка Анастасія.
У 2015-2016 роках був учасником АТО, служив у 58 ОМПБр імені гетьмана Івана Виговського.
З першого дня повномасштабного вторгнення став до лав захисників України. У званні старшого солдата був розвідником зенітного артилерійського взводу мотопіхотного батальйону 24 ОМБр імені короля Данила.
Загинув 24 березня 2022 року під час виконання бойового завдання у місті Попасна Луганської області.
Нагороджений орденами посмертно: «За мужність» ІІІ ступеня, «Хрест Героя», «Почесний знак Святого Юрія», почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних Сил України «Хрест хоробрих».
__________________________________________________

Andrii Yevhenovych Kozachenko was born on 3 May 1978 in Lviv.
He is a graduate of Lviv Economic Business College, Lviv Banking Institute and Ivan Franko National University of Lviv, where he received his economic and law degrees.
He got married in 2019 and his daughter Anastasia was born later that year.
In 2015–2016, he was a military participant in ATO, and served in the 58th Separate Motorised Infantry Brigade named after Hetman Ivan Vyhovsky.
From the first day of the full-scale invasion, he joined the ranks of the defenders of Ukraine. In the rank of senior soldier, he was a scout in an anti-aircraft artillery platoon of the 24th Motorised Infantry Battalion named after King Danylo.
He died on 24 March 2022 during a combat mission in the city of Popasna, Luhansk region.
He was awarded the following orders posthumously: ‘For Courage’ of the third class, ‘Hero's Cross’, ‘St. George's Badge of Honour’, and the ‘Cross of the Brave’, an honourable badge of the Commander-in-Chief of the Armed Forces of Ukraine.

Історія чоловікаЕдуард Нєженец – людина з великим серцем, який понад усе любив сім’ю та УкраїнуТільки ці дві пристрасті ...
10/09/2024

Історія чоловіка
Едуард Нєженец – людина з великим серцем, який понад усе любив сім’ю та Україну
Тільки ці дві пристрасті були в його житті – кохана дружина з маленькою донечкою та віддана служба Батьківщині. І поміж цих двох пристрастей йому важко було знайти компроміс
Народився Едуард с. Високопілля на Херсонщині; у багатодітній сім’ї – мав ще трьох братів і красуню-сестру.
Батька рано не стало, а мама тяжко і часто хворіла, тому Едуард фактично допомагав ростити своїх молодших братиків та сестричку. З підліткового віку він шукав підробітки, аби буквально, було за що прогодувати сім’ю.
Здобувши економічний фах та постійно працюючи на кількох роботах, Едуард із 2014 року рвався добровольцем до українського війська.
У 2015 році йому вдалося втілити задумане та приєднатися до підрозділу морської піхоти ЗСУ у м. Миколаїв. Саме цей підрозділ, за кілька років знайде прихисток у фортеці АЗОВСТАЛЬ.
Із дружиною Едуард познайомився у 2016 році, на той час він перебував на військовій службі у Маріуполі.
Після одруження, вступив до Національної академії Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного у Львові у 2017 році, з того часу сім’я замешкала у Львові, де й народилася тка бажана донечка Мілана.
За час військової служби встиг побувати у зоні бойових дій АТО, на Донецькому напрямку, проходив службу під Черніговом, та повномасштабне вторгнення 2022 року застало Едуарда на Львівщині.
Лейтенант Едуард Нєженец тренував новобранці у Міжнародному центрі миротворчості та безпеки. Він захоплювався тим, наскільки вдосконалюється військова справа в Україні і вмів передати своє захоплення цим ремеслом молодшим солдатам.

Рокового 13 березня 2022 року чотири російські ракети влучили на територію полігону, тіло Едуарда, як і багатьох інших військових, що перебували на той час там, знайшли під завалами аж увечері.

З того часу життя дружини Юлії поділилося на «до» та «після».

Жодного дня не проходить без сліз та навіть через рік після загибелі, Юлія досі часом гадає, можливо, це жахлива помилка чи моторошний сон.
На жаль, це не нічне жахіття, і країна-терорист щодня підло та безжально знищує українців, і протистояти цьому усіма силами намагаються військовослужбовці ЗСУ, які роблять все можливе та неможливе, аби ціною власного життя зупинити загарбника.
Дружина Юлія поставила собі за мету усіма доступними способами зберегти пам'ять про чоловіка, лейтенанта Збройних сил України, для якого захист рідної Батьківщини – був справою життя, яке він і віддав за неї.
Цей щоденний біль – він катує, не дає забути про себе ні на день, але я знаю, що повинна жити задля нашої донечки, яку Едуард так обожнював і так прагнув захистити від того, щоб російські окупанти не прийшли до нашого дому!
Навіть мертвий він цінніший, ніж мільйони їх живих (росіян)!Своє життя прожив із гідністю, честю та любов’ю до сім’ї та Батьківщини– каже дружина Юлія
Лейтенант Едуард Нєженец похований на Личаківському кладовищі поруч із побратимами

Одержані нагороди:
Нагрудні знаки «Учасник АТО»
Нагрудний знак "Ветеран війни - Учасник бойових дій"
Медаль «За оборону рідної держави»
Орден «Хрест Богдана Хмельницького» (посмертно)
__________________________________________________

A man's story
Eduard Nezhenets was a man with a big heart who loved his family and Ukraine more than anything else.
These were the only two passions in his life – his beloved wife with a little daughter and devoted military service to his Motherland. And it was difficult for him to find a compromise between these two passions.
Eduard was born in the village of Vysokopillia in Kherson region; he was born into a large family with three brothers and a beautiful sister.
His father passed away early and his mother was seriously and frequently ill, so Eduard actually had to raise his younger brothers and sister. Since he was a teenager, he has been looking for part-time jobs to literally feed his family.
After graduating with a degree in economics and being employed at several jobs, Eduard joined the Ukrainian army as a volunteer in 2014.
In 2015, he managed to fulfil his plans and join the Ukrainian Marine Corps unit in Mykolaiv. It was the unit that in a few years would find a shelter in the Azovstal fortress.
Eduard met his wife in 2016, when he was on military service in Mariupol.
After his marriage, he entered the Hetman Petro Sahaidachnyi National Ground Forces Academy in Lviv in 2017, and the family moved to Lviv, where his cherished daughter Milana was born.
During his military service, he managed to visit ATO combat zone in Donetsk sector, served near Chernihiv, and when the full-scale invasion of 2022 happened Eduard was in Lviv region.
Lieutenant Eduard Nezhenets trained new recruits at the International Peacekeeping and Security Centre. He admired the way military affairs were improving in Ukraine and was able to pass on his enthusiasm of this craft to the younger soldiers.
On the fateful 13 March 2022, four Russian missiles hit the territory of the training ground, and Eduard's body, like many other soldiers who were there at the time, was found under the debris only in the evening.
Since then, the life of his wife Yulia has been divided into ‘before’ and ‘after’.
Not a single day passes without tears, and even a year after his death, Yulia still wonders if it was a terrible mistake or a nightmare.
Unfortunately, this isn't a nightmare, and the terrorist country is viciously and ruthlessly killing Ukrainians every day, and the Ukrainian Armed Forces are doing their best to stop the invader at the cost of their own lives.
His wife Yulia aimed to preserve the memory of her husband, a lieutenant in the Armed Forces of Ukraine, whose life's goal was to defend his homeland, and who gave his life for it.
This daily pain – it tortures me, it does not let me forget about it even for a day, but I know that I have to live for the sake of our daughter, who Eduard adored so much that he tried so hard to protect her from Russian occupants who came to our house!
Even dead, he is more valuable than millions of them alive (russians)!
He lived his life with dignity, honour and love for his family and Motherland, says his wife Yulia.
Lieutenant Eduard Nezhenets is buried at the Lychakiv Cemetery next to his comrades-in-arms.
Awards received:
Badge ‘ATO Participant’
Badge ‘War Veteran – Combatant’
Medal ‘For Defence of the Motherland’
Order ‘Bohdan Khmelnytskyi Cross’ (posthumously)

Підан Юрій Олександрович, 34 роки, позивний Росомаха. Народився 30.12.1988 р. В селі Довгеньке, Харківська область, Ізюм...
10/09/2024

Підан Юрій Олександрович, 34 роки, позивний Росомаха. Народився 30.12.1988 р. В селі Довгеньке, Харківська область, Ізюмський район. По спеціальності будівельник, до повномасштабного вторгнення мав свою бригаду та працював будівельником. З 2013 року жив в місті Харкові та мав люблячу родину, затишну домівку.
Влітку 2022 року Юрину домівку, яку він будував з батьком, знищили окупанти. Це остаточно вплинуло на рішення йти до лав Зсу. Хоча він і не військовий.
Служив в десантно-штурмових військах 79 бригада, артилерист. Як він казав, ми завжди перші.
16.01.2023 героїчно загинув при виконанні бойового завдання в с. СТЕПНЕ, Донецька область.
18.07.2023р. Президент України нагородив Юрія Орденом за Мужність 3 ступеня.
__________________________________________________

Yuriy Oleksandrovych Pidan, 34 years old, call sign Rosomakha. He was born on 30 December 1988 in Dovhenke village, Kharkiv region, Izium district. He was a builder, before the full-scale invasion he had his own brigade and worked as a builder. Since 2013, he lived in Kharkiv and had a loving family and a cosy house.
In the summer of 2022, Yurii's house, which he and his father built together, was destroyed by the occupiers. This is what finally made him decide to join the Armed Forces. Although he was not a military man.
He served in the 79th Air Assault Brigade, as an artilleryman. As he used to say, we are always the first.
In January 16, 2023, he died heroically while performing a combat mission in the village of Stepne, Donetsk region.
In July 18, 2023, the President of Ukraine awarded Yurii with the Order for Courage, 3rd Class.

Як і було обіцяно.Друга група сімей полеглих героїв, відпочили та перезавантажились у прекрасній сонячній Болгарії 26.08...
05/09/2024

Як і було обіцяно.
Друга група сімей полеглих героїв, відпочили та перезавантажились у прекрасній сонячній Болгарії 26.08.2024 - 04.09.2024
__________________________________________________

As promised.
The second group of families of the fallen heroes, rested and restarted in amazing sunny Bulgaria 26.08.2024 - 04.09.2024

20/05/2024

Опубліковуємо списки сімей, які сформовані у групи для виїзду на відпочинок, згідно з наданою інформації та документів.

Опрацьовані документи
у повному обсязі мають відповідати умовам програми «Любі мої»

1. Нєженец Юлія Валеріївна та Нєженец Мілана
2. Підан Альона Валеріївна та Підан Олександр
3. Бажанова Ганна Максимівна та Бажанов Артем
4. Козаченко Тетяна Володимирівна та Козаченко Анастасія
5. Парфенюк Юлія Анатоліївна та Парфенюк Дарія
6. Байда Марина Олександрівна та Байда Давид
7. Бахуринська Тетяна Юріївна та Бахуринський Сава
8. Ващенко Оксана Валеріївна та Ващенко Міланія

Усіх хто зареєструвався, та з якихось причин, не додав усіх відповідних документів для обробки даних, будь ласка, ще раз ознайомтесь з умовами програми. Ми чекаємо від вас додаткової інформації та повний перечень документів для формування нових груп.
Усіх хто надав всі документи, але не найшов себе у списках просимо очікувати подальше формування груп. VOLNA premium travel agency @топовые поклонники @всіх

14/05/2024

Шановні дівчата, підписниці, нашої сторінки та зареєстрованих у нашій формі google – повідомляємо!
Завтра будуть опубліковані групи з опрацьованої інформації та документації, які були надані до нашого офісу.
Велике до Вас прохання, зв’язатися з нами найближчим часом, саме тих, хто є у списках сформованих груп. тел +380678474251 - Анастасія.
Прохання телефонувати з 10:00 до 18:00. Усім дякую, чекаємо ваших дзвінків!

01/05/2024

Вітаю!
Важлива інформація для усіх, хто зареєструвався у програмі «Любі мої»
На даний час сформовано дві групи до виїзду.
Для подальшого формування інших груп, хто не надіслав, просимо надіслати обов’язкові документи:
• витяг, наданий Міністерством Оборони України;
• свідоцтво про смерть воїна;
• свідоцтво народження неповнолітньої дитини/дітей;
• свідоцтво про шлюб;
• історію сімʼї та біографію захисника;
• декілька сімейних фото та фото воїна.
Зразки біографії полеглих захисників Ви можете побачити на нашій сторінці, із сімей, які вже виїжджали та надавали таку інформацію.
Документи направляйте на електронну пошту:
[email protected]
Групи формуються з тих, хто надає всю необхідну інформацію. Всім дякую. Бережіть себе!
@подписчики

Всіх вітаю та бажаю здоров'я і натхнення!Дорогі друзі, дякую усім, хто повірив у наш проєкт "Любі мої" та підписався і з...
23/04/2024

Всіх вітаю та бажаю здоров'я і натхнення!
Дорогі друзі, дякую усім, хто повірив у наш проєкт "Любі мої" та підписався і зареєструвався на нашій сторінці у Facebook. Неочікувано для нас за місяць нашої спільної справи так багато небайдужих людей відгукнулися на цю шляхетну ідею та об'єдналися заради дітей та нашого майбутнього. Всім дякую!
На даний час зареєструвалося понад 300 сімей захисників, що віддали свої життя за наше майбутнє.
Всі сім'ї, що зареєструвалися, просимо натиснути кнопку вподобайку, щоб стати підписником нашої сторінки та мали змогу відстежувати інформацію по даному проєкту.
Розпочато роботу над опрацюванням даних до формування груп по 5-10 сімей для виїзду на реабілітаційний відпочинок до Болгарії, Єгипту, Греції, Туреччини та Чорногорії, про що на нашій сторінці щонеділі буде надаватися інформація.
Сподіваємось, нас підтримають усі небайдужі люди та організації задля збільшення наших можливостей.
Ще раз всім дякую. Спокійного і мирного дня!
______________________________________________

Greetings to everyone and I wish you health and inspiration!
Dear friends, thank you to everyone who believed in our "My Dearest" project and subscribed and registered on our page. Unexpectedly for us, during the month of our joint work, so many caring people responded to this noble idea and united for the sake of children and our future. Many thanks to everyone!
More than 300 families of the defenders who gave their lives for our future have registered so far.
All the families who have registered, please click the "like" button to become a follower of our page and be able to follow the information on this project.
The work on processing data for the formation of groups of 5-10 families for rehabilitation holidays in Bulgaria, Egypt, Greece, Turkey and Montenegro has begun, and information about this will be provided on our page every Sunday.
We hope that all concerned people and organisations will support us to increase our opportunities.
We would like to thank you all once again. Have a safe and peaceful day!

Приємна мить нашого відправлення із Києва до аеропорту Фредеріка Шопена, Варшава________________________________________...
17/04/2024

Приємна мить нашого відправлення із Києва до аеропорту Фредеріка Шопена, Варшава
______________________________________________

A pleasant moment of our departure from Kyiv to Frederic Chopin Airport, Warsaw

Ділимося найприємнішими враженнями …________________________________________________We share the most pleasant impressio...
17/04/2024

Ділимося найприємнішими враженнями …
________________________________________________

We share the most pleasant impressions ...

Дідур Борис Анатолійович, народився 24.04.1997 року в смт Тростянець Вінницької області. Старший лейтенант поліції, інсп...
17/04/2024

Дідур Борис Анатолійович, народився 24.04.1997 року в смт Тростянець Вінницької області. Старший лейтенант поліції, інспектор сектору ювенальної превенції Тростянецького РВ №2 Гайсинського РУП. Шість років працював ювенальним поліцейським, це одна з найвідповідальніших посад в органах внутрішніх справ, адже в обов'язки входила профілактика правопорушень серед дітей. Скільком же неповнолітнім не дав схибити та зіпсувати своє життя.
Бориса Анатолійовича любили й поважали, що в Тростянецькій загальноосвітній школі №2, що в Одеському державному університеті внутрішніх справ, що в педагогічних колективах з якими тісно співпрацював. Толерантний, щирий, принциповий і правильний.
Таким був і на війні. Сміливий, відважний, готовий до самопожертви заради Перемоги, миру і побратимів.
На війну Борис потрапив свідомо і добровільно. На початку 2023 року формувалась Гвардія наступу - вісім штурмових бригад. З колишніх і теперішніх поліцейських створювалась бригада "Лють" воєнізований підрозділ Департаменту поліції особливого призначення для відсічі та захисту від збройної агресії проти України. Борис був одним з перших Тростянецьких поліцейських, хто виявив бажання піти на фронт. 10 лютого 2023 року його зарахували на посаду інспектора взводу штурмового полку " Цунамі" окремої штурмової бригади " Лють".
У званні старшого лейтенанта поліції після вишколу на полігоні бойовий підрозділ, в якому ніс службу Борис, вирушив на фронт.
Воювати довелося на одному з найгарячіших напрямків - Бахмутському. Там велись наступальні дії наших військ. Жорстокі бої тривали за населений пункт Кліщіївка...який згодом вдалось звільнити.
26.08.2023 року під час чергового страшного бою, життя Бориса трагічно обірвалось.
__________________________________________________

Didur Borys Anatoliiovych was born on 24 April 1997 in Trostianets, Vinnytsia region. Senior Police Lieutenant, Inspector of the Juvenile Prevention Section of Trostianets District Police Department #2, Haisynskyi District Police Department. He worked as a juvenile police officer for six years, which is one of the most responsible positions in the police, as his duties included the prevention of offences among children. He prevented many adolescents from making mistakes and ruining their lives.
Borys Anatoliiovych was loved and respected at Trostianets Secondary School #2, at Odesa State University of Internal Affairs, by the teaching staff of the school he worked closely with. He was tolerant, sincere, principled and honest.
This is how he fought in the war. He was brave, courageous, ready to sacrifice for the sake of Victory, peace and his comrades.
Borys joined the war consciously and voluntarily. At the beginning of 2023, the Offensive Guard was being formed with eight assault brigades. Former and current police officers formed the Brigade “Liut”, a paramilitary unit of the Special Police Department, to repel and defend against armed aggression against Ukraine. Borys was one of the first Trostianets police officers to volunteer for service on the frontline. On 10 February 2023, he was enlisted as a platoon inspector in the “Tsunami” assault regiment of the “Liut” separate assault brigade.
As a senior police lieutenant, after training at the military training centre, the combat unit where Borys served went to the front.
He had to fight in one of the hottest areas – Bakhmut. Our troops conducted offensive actions there. Fierce battles continued to fight for the village of Klishchiyivka... which was later liberated.
On 26 August 2023, during another terrible battle, Borys’s life tragically ended.

Шевчук Олег Ростиславович, 40 років, кулеметник 243 батальйону, псевдо (ДУШМАН). Закінчив школу та пішов навчатись у тех...
16/04/2024

Шевчук Олег Ростиславович, 40 років, кулеметник 243 батальйону, псевдо (ДУШМАН). Закінчив школу та пішов навчатись у технікум. З 18 років почав працювати. Професійно займався футболом, приймав учать у змаганнях за місто Київ, є нагороди та кубки за призові місця. З дитинства навчався від тата грі на гітарі, приймав участь у шоу «Україна має талант». 2010 році одружився з дівчиною з якою зустрічався з 17 років, народилась довгоочікувана донька. Здобув та освоїв професію сервісного інженера. З початку повномасштабного вторгнення ні хвилині не зволікаючи пішов до воєнкомату, так як він був за станом здоров’я не придатний він все одно став на захист Батьківщини. 31.05.2023 року приїхавши у відпуску після поранення зупинилось його серце….
__________________________________________________

Shevchuk Oleh Rostyslavovych, aged 40, machine gunner of the 243rd battalion, pseudonym (Dushman). He finished school and went to college. At the age of 18, he started working. He was a professional football player, took part in competitions for the city of Kyiv, and received awards and cups for winning places. Since childhood, he has been learning to play the guitar from his father and participated in the show “Ukraine’s Got Talent”. In 2010, he married the girl he had been dating since the age of 17, and his long-awaited daughter was born. He received and mastered the profession of a service engineer. From the beginning of the large-scale invasion, he immediately went to the military registration and enlistment office, as he was not fit for military service, but he still stood up to defend his homeland. On 31 May 2023, when he came on leave after being wounded, his heart stopped...

Капітан поліції Шевченко Іван Юрійович 32 роки, уродженець села Подібна Черкаської області. Випускник Одеського націонал...
16/04/2024

Капітан поліції Шевченко Іван Юрійович 32 роки, уродженець села Подібна Черкаської області. Випускник Одеського національного університету імені І.І. Мечникова.
Інспектор взводу # 2 ОШБ НПУ «Лють» ШП «Цунамі». Позивний «Коп».
В червні 2014 року вступив до лав батальйону патрульної служби поліції особливого призначення «ШТОРМ».
З 2014 по 2018 рік приймав безпосередню участь в антитерористичній операції , забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України.
За цей період він був нагороджений медалями та подяками, зокрема, відзнакою президента України «За участь в антитерористичній операції» Президент України Петро Порошенко
Указ Президента України від 17 лютого 2016 року # 53/2016.
З липня 2018 року був інспектором сектору реагування патрульної поліції #3 Біляївського відділу поліції ГУНП в Одеській області.
В період з 08.02.2020 по 20.05.2020 брав безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії рф в Донецькій та Луганській областях.

В листопаді 2020 року перевівся в Маньківський відділ поліції ГУНП в Черкаській області, працював дільничним офіцером в смт. Маньківка. В цей період життя він створив сімʼю та став батьком.
В квітні 2023 року перевівся до обʼєднаної штурмової бригади національної поліції України «Лють», штурмовий полк «Цунамі», і наша сімʼя переїхала до міста Одеса, щоб бути ближче одне до одного. В складі штурмовиків 12 липня 2023 року був відправлений на бойове завдання в Донецьку область, Бахмутський напрямок село Кліщіївка.
21 серпня 2023 року виконуючи бойове завдання на Бахмутському напрямку село Кліщіївка загинув при вогневому зіткненні із супротивником, відстрілюючись з кулемета та тримаючи фланг, прикрив собою побратимів. Він отримав поранення нижньої правої кінцівки, самостійно надав собі першу медичну допомогу наклавши турнікет, після чого відповз від позиції до укриття, але нажаль під час евакуації отримав поранення несумісні з життям.
В один момент життя зупинилося та розділилося на «до» та «після». Я до цих пір не можу підібрати слова і висловити все, що в мене на серці. Безліч планів, мрій і сподівань рухнули в один момент. Влітку 2023 року Іван подав документи на вступ до ОДУВС, а після похорону нам зателефонували і сказали, що його прийняли…

Батьки залишилися без сина, дружина без чоловіка, а маленький син без тата.
На момент загибелі чоловіка сину було 7 місяців, зараз - 1 рік і 2 місяці.
__________________________________________________

Police Captain Shevchenko Ivan Yuriiovych, aged 32, was born in the village of Pobidna, Cherkasy region. He is a graduate of Odesa Mechnikov National University.
Inspector of platoon #2 of the Separate Assault Brigade of National Police of Ukraine “Liut”, Assault Regiment “Tsunami”, call sign “Cop”.
In June 2014, he joined the battalion of the Special Police Patrol Service “STORM”.
From 2014 to 2018, he was directly involved in the anti-terrorist operation, ensuring its conduct and protecting the independence, sovereignty and territorial integrity of Ukraine.
During this period, he was awarded medals and appreciation letters, including the Presidential Award “For Participation in the Anti-Terrorist Operation” by the President of Ukraine Petro Poroshenko.
Presidential Decree dated 17 February 2016 # 53/2016.
Since July 2018, he has been an inspector of the patrol police response department #3 of the Biliayivka Police Department of the Main Directorate of the National Police in Odesa region.
From 08 February 2020 to 20 May 2020, he was directly involved in the national security and defence activities, repulsion and deterrence of the armed aggression of the Russian Federation in Donetsk and Luhansk regions.
In November 2020, he was transferred to the Mankivka Police Department of the Cherkasy Region Police Department and worked as a district officer in the village of Mankivka. During this period of his life, he started a family and became a father.
In April 2023, he was transferred to the joint assault brigade of the National Police of Ukraine “Liut”, assault regiment “Tsunami”, and our family moved to Odesa to be closer to each other. On 12 July 2023, he was sent on a combat mission to the village of Klishchiyivka, Donetsk region, Bakhmut direction, as part of the assault troops.
On 21 August, 2023, while performing a combat mission in the Bakhmut direction, the village of Klishchiyivka, he died in a firefight with the enemy, firing from a machine gun and holding the flank, covering his comrades. He was injured in the lower right limb, self-medicated by applying a tourniquet, and then crawled away from the position to a shelter, but unfortunately, during the evacuation, he sustained life-threatening injuries.
At one point, life stopped and was divided into “before” and “after”. I still cannot find the words to express everything that I feel in my heart. Many plans, dreams and hopes collapsed in one moment. In the summer of 2023, Ivan applied for admission to Odesa State University of Internal Affairs, and after the funeral we received a call saying that he had been accepted...
His parents were left without a son, his wife without a husband, and his young son without a father.
At the time of the husband's death, the son was 7 months old, now he is 1 year and 2 months old.

Address

Коновальца
Kyiv

Alerts

Be the first to know and let us send you an email when VOLNA premium travel agency posts news and promotions. Your email address will not be used for any other purpose, and you can unsubscribe at any time.

Videos

Share

Category


Other Travel Agencies in Kyiv

Show All