Ненародні правдиві казки

Home
Ukraine
Kyiv
Ненародні правдиві казки

Contact information, map and directions, contact form, opening hours, services, ratings, photos, videos and announcements from Ненародні правдиві казки, Historical Tour Agency, Kyiv.
(1)

03/03/2024

Частина 2

Минув ще один рік, Сагайдачний зібрав козаків та мовив:
- Ну що, хлопці! Нарешті вдалося мені вибити путьовки до українського Криму! Не південний берег Криму, але теж непогано – Кафа (то турки так називають, хто не зрозумів – Феодосія). Там, до речі, багато нашим заробітчан, що татари запросили на роботу, але паспорти відібрали та у рабство кинули. То ж і їм допоможемо додому повернутися. Бо турки нам так і не дозволяють консульство у Кафі відкрити, а лишати своїх громадян без можливості отримати консульські послуги – то останнє, що може влада зробити. Все, збираємося та в дорогу!
Розпродаж путьовок до Кафи мав шалений успіх, козаки займали черги з вечора та стояли по три дні, але все одно на всіх бажаючих не вистачило. 6000 щасливчиків отримали можливість вирушити до Феодосії на 150 чайках.
На виході із Дніпра на козацьку флотилію чекала ескадра османських галер. Спочатку козаки подумали, що турецькі моряки хочуть провести їх до місця літнього відпочинку у Криму, але помилилися. Турки знову причепилися із питанням стосовно оплати старого рахунку, що раніше привіз Алі-паша. Але ж у Сагайдачного був і свій рахунок за перебування Алі-паші на Січі. Рахунок гетьмана був більший за турецький, тож козаки конфіскували половину ескадри та відправили її на Січ. Іншу половину спалили, бо османські піддані не розумілися на бухгалтерії і наполягали на своєму, що заважало круїзному каравану рухатися далі.
У липні 1616 року Сагайдачний та козаки прибули до Кафи. Досить швидко шановне товариство розселилося по номерах у готелях. Враховуючи османський ба**ак місцевого туроператора, козакам доводилося виселяти турецьких та татарських відпочиваючих, що не мали ваучерів від турфірми. За кілька днів після оглядових екскурсій містом, козаки знайшли багато нелегальних ФОПів, що утримували українських громадян у трудовому рабстві. Також було виявлено декілька організованих злочинних угрупувань, що займалися продажом українок у сексуальне рабство. Місцева поліція ніяк не втручалася в дії козаків і ніяк не допомагала, тож все доводилося робити самім. Визволивши багато українців, добре відпочивши, козаки вирушили додому.
Тим часом у сонячному місті Бахчисараї татарський хан Джанібек-Герай не дуже радів такому розвитку подій. Сагайдачний та козаки завдали серйозного удару по основному бізнесу хана, бюджет 1616 року було зірвано. До того ж, хану доповіли, що козаки по дорозі додому мають намір зупинятися на короткий відпочинок у сучасних містах Судак, Алушта, Ялта, Балаклава та Євпаторія.
- Але ж вони не придбали тури туди! – закричав Джанібек-Герай.
- Гетьман Сагайдачний каже, що то маєте ви компенсувати як реабілітацію для звільнених з рабства громадян України, о великий хан, - смиренно відповів секретар.
- Та пішов він! Всіх яничар і хто там ще є – на південне узбережжя, не давати їм зійти на берег! - Джанібек-Герай кипів від люті.
Татарськи загони та наявні яничари були відправлені на південне узбережжя Криму, але не змогли завадити планам українців. Добре відпочивши та визволивши багато українських громадян, наприкінці літа козацьки чайки прибули на Січ.
Наступного року гетьман замислився та порадився із старшинами:
- Шановне товариство! Кожного року ми все по курортах та курортах відпочиваємо. Але ж треба якось і культурну програму додати. Ось, наприклад – Стамбул, місто контрастів. «Гарячі тури у перлину Босфору – від одного золотого за людину». Дивиться, проживання 4 доби у 3-зіркових готелях, сніданки та вечері включено, дві екскурсії на вибір. Цікаво, правда? Стамбул – давнє красиво місто, то колишній Константинополь, столиця Східної Римської імперії та Візантії. Є багато, чого подивитися. І нам, до речі, цей туроператор не все компенсував по скаргах з останнього відпочинку, тож там тисяч п’ять путьовок точно безкоштовно вийде! Все, вирішено! Путьовки роздати через профспілку і в дорогу!
Сказано – зроблено. Зібравши групу туристів, Сагайдачний вирушив до Стамбулу. Але знову через суперечки у фінансових питаннях із туроператором Coral Pasha Travel, у Стамбулі почали виникати прикрі ситуації, коли місцеві адміністратори готелів та гіди відмовляли козакам у наданні послуг. Через це приблизно 5-6 тисяч османів було вбито звільнено з туристичного бізнесу, половину Стамбула (недружні готелі та ресторани) було спалено, велика кількість турецьких підданих було направлено у Запорізький університет готельно-туристичного бізнесу для підвищення кваліфікації та просто навчання.
За старою традицією, вже на Дніпрі, Сагайдачного та козаків наздогнав інший адмірал османського флоту, Ібрагім-паша. Але ж знову через певну розбіжність у поглядах на питання бухгалтерії на фінансів, а також за традицією, Ібрагім-паша вирушив на Січ на перевиховання та здобуття другої освіти у сфері фінаналізу.
Ще й досі, діточки, коли чують турки про гетьмана Сагайдачного та його тури до турецьких (багатьох – лише на той час) курортів, то хрестяться.

26/02/2024

"Казочка тридцята четверта, про веселі південні гастролі гетьмана Сагайдачного"

Частина 1

Отже, діточки, багато цікавих казочок розповів вам дядько про вибори на Мандасковії, а про веселі південні закордонні гастролі одного з найталановитіших та найвідоміших українців – гетьмана Сагайдачного, забув. Тож повернемося трохи назад, у часи, коли на Мандасковії розважалися царською каруселлю, а тим часом великий гетьман Сагайдачний розважав своє козацьке військо веселими мандрівками по Причорномор’ю.
Історій про ці мандрівки існує багато, а от самі цікаві я вам розповім. На початку XVII-го сторіччя територія сучасної Болгарії перебувала під тимчасовою турецькою окупацією. Але турки ще тоді розуміли, що їхнє майбутнє – за розвинутою системою курортів по системі “all inclusive”. Пілотні проекти вирішили обкатувати на чорноморському узбережжі Болгарії (чим, як то кажуть, також допомогли болгарам у майбутньому грамотна використовувати вихід до моря). Перший курорт по системі «мед та м'ясо без обмежень» був запущений у Варні. Але самі османи відпочивати там не могли із релігійних міркувань, європейці вже насолоджувалися іберійськими та італійськими узбережжями, отже із напливом туристів була біда. Турки та їх васали татари робили набіги на українські землі та заохочували селян до відпочинку на турецько-болгарському курорті. Також активно та наполегливо тягнули наших співвітчизників у Крим та далі у Туреччину, де поки що курортна система не дійшла необхідного високого рівня розвитку, тому українці зовсім не раділи перспективі такого відпочинку. І тут на допомогу братському турецькому народу у 1606-му прийшли козаки на чолі з гетьманом Сагайдачним. Скориставшись чудовою пропозицією Coral Pasha Travel, пан Сагайдачний придбав гарячі путьовки у Варну і за декілька днів разом з козаками вирушив у подорож.
Прибувши на місце та заселившись у номери, на третій день шановне братство побачило у кінці пляжу фортецю. «Що це ще таке? Пам’ятка архітектури чи нічний клуб у стилі замку, а?» - веселилися козаки. «Пішли, подивимось», - мовив гетьман. На вході до фортеці турецьки солдати намагалися зупинити козаків, казали, що вхід заборонено, що це військовий та неприступний об’єкт. Але турецьку наші козаки розуміли погано, тому пішли далі. В результаті огляду турецької фортеці у Варні, козаки здійснили повну екскурсію по всіх залах та підвалах, знищили всі берегові укріплення та османські кораблі, які стояли на рейді. Повернули паспорти кільком тисячам українських туристів, що насилу були залишені турками на пляжах Варни. Додому козаки вирушили на 10-ти безстроково та безкоштовно орендованих османських галерах із вантажем та екіпажом.
Такий новий формат відпочинку так сподобався козакам та Сагайдачному, що наступного року шановне панство вирішило відпочити на північно-чорноморських курортах. Coral Pasha Travel туди путьовки не продавав, тому канцелярія гетьмана звернулася до кримського туроператора. Татари попередили козаків, що курорти Очакова та Перекопа ще не добудовані та не готові приймати гостей, та й нема там системи «мед та м'ясо без обмежень». Але це не зупинило Сагайдачного та його армію, і у 1607-му році українські козаки засмагали на південно-українських пляжах. «Правду казали татари, якийсь кемпінг з палатками, ні інфраструктури, нічого», - бідкалися козаки гетьману. «Ну бляха, хлопці, зате бюджетно і їхати недалеко», - виправдовувався гетьман, - «нічого, ми з собою салютів набрали, влаштуємо у королівську ніч піонерський вогонь та фаєр-шоу!». В результаті, на ранок перед від’їздом було спалено турецькі фортеці в Очакові та Перекопі.
Наступного року козацьким товариством було вирішено відпочити у гирлі Дунаю. «А що, красиві місця!» - роблячи селфі, козаки розташовувалися біля Кілії, Білгорода та Ізмаїла. «Не розумію, чому турки тут всім заправляють? Отелі всі турецькі, шинки», - дивувалися козаки. По особливій домовленості Сагайдачного та адміністраторів місцевих отелів, відпочинок для козаків турецькі орендарі зробили безкоштовним, в нагороду за що козаки не зруйнували їх фортеці.
Кілька років шановне товариство розвивало внутрішній туризм та підтримувало свого виробника туристичних послуг, але все одно трохи не так було без закордонних поїздок. Тому вже у 1612 році козаки знову відпочивали на болгарському узбережжі, наступного року – двічі освоювали новостворені курорти північної Туреччини, де козакам дуже сподобалося. І у 1614 році весела компанія на чолі із Сагайдачним знову вирушила у південно чорноморські землі на відпочинок у новому 5-тизірковому отелі «Трапезунд», але на всіх номерів там не вистачило, тому частина козаків оселилася неподалік у не менш зірковому отелі «Сіноп». Під час однієї із вечерь, що перейшла у веселе паті на пляжі, випадково по необережності хтось із козаків чи місцевого персоналу обронив люльку на палубу галери, в результаті чого згорів весь турецький флот галер та галеонів, що стояли на рейді.
Наступного року путьовки до Трапезунду та Сінопу вже не продавали, але Сагайдачний знайшов цікавий тур до Константинополя із морськими прогулянками по гаванях Мізевні та Архіокі. 80 козацьких чайок вирушили у подорож. Оглядаючи живописні турецькі гавані, козаки спалили весь місцевий флот, що заважав робити якісні світлини. Вже по дорозі додому Сагайдачного та його шановне товариство наздогнав османський адмірал Алі-паша, що вимагав компенсувати збитки під час екскурсії гаванями Мізевні та Архіокі. У Сагайдачного не знайшлося готівки, виникла незначна суперечка, під час якої було спалено флот, на якому прибув Алі-паша, тому Сагайдачний запросив турецького адмірала разом із собою до Запорізької Січі, де мав бути найближчий банкомат або ж термінал для можливості компенсувати збитки. Але коли справа дійшла до компенсації, з’ясувалося, що рахунок за логістичні послуги та хостінг від козаків виявився більшим, ніж рахунок від Алі-паші. Що далі сталося із цим адміралом, дядько не знає.

22/02/2024

"Казочка тридцять третя, про те, як гетьман Сагайдачний майже спалив Mandaskvу"

Отже, діточки, цією казочкою ми завершимо наш цикл розповідей про Mandaskovію, про період перебування Mandaskvи у складі Золотої Орди в якості улусу. І ця казочка зачине одну велику історію та почне іншу. А так, щоб не було вам сумно, той слухайте про велике файер-шоу, що було заплановане у Mandaskvі, але, нажаль, так і відбулося.
Не пройшло і двох років, як відбулася інавгурація Міши Романова, першого свого імені та прізвища, як веселий польський шляхтич Лісовський на чолі невеликого загону лісовчиків здійснив яскраві гастролі по «Золотому колу» Mandaskovії – інстаграм пана Лісовського був заповнений якісними селфі з щасливим обличчям, фото з товаришами (також із щасливими обличчями), фото з обозами із здобиччю, всілякими прикрасами та багато чого іншого. Новоспечений мільйонер показав всьому світу історію успіху, якого він досяг на шляху із Брянську до Орла, з Костроми до Мурома. Mandaskvити цьому турне не заважали, і по поверненню до Речі Посполитої, пан Лісовський ще деякий час виступав з лекціями по польських військових інститутах, як правильно гастролювати Mandaskovією.
На одній із цих лекцій були присутні король Сигізмунд із своїм сином Владом. Батько з укором подивився на сина і сказав: «А, до речі, ти там ще досі легітимний цар». Влад тяжко зітхнув, але натяк зрозумів: «Ладно… Піду збиратися».
Вже за рік легітимний mandaskvitskький цар Влад вирушив на чолі своєї армії на Mandaskvу. Начитавшись мемуарів Лісовського, Влад думав невеликими силами повернути свою посаду. Але Лісовський такого на меті не мав, тож і проводив турне за іншим сценарієм. В принципі, легітимний Влад не мав особливих проблем по дорозі до Mandaskvи, але чим ближче до столиці – тим становилося важче. Врешті решт невелика армія сина Сигізмунда зупинилася, і Влад написав батьку: «Бюджет освоїл, більше нема. Потребую підтримки». Сигізмунд не довго думав і звернувся за підтримкою до українського гетьмана Сагайдачного.
Як ми пам’ятаємо, діточки, русичі-українці ніколи не мали теплих почуттів до Mandaskvитів, бо не було, за що їх любити. Тому гетьман Сагайдачний відгукнувся на пропозицію короля Сигізмунда «зажечь» в Mandaskvє. До того ж, український гетьман зажадав від польського короля преференцій для свого народу та козаків. «Буде, пане гетьману, все буде!» - відповів Сигізмунд.
Погодивши всі умови співпраці, Сагайдачний на чолі 20-титисячної армії козаків рушив на Mandaskvу. «Щоб по два рази не повертатися», - мовив гетьман, - «тож по дорозі давайте одразу демілітаризувати цих Mandaskvитів та контрибуції за попередні роки брати».
По дорозі до Mandaskvи казаки завітали до Лівень, Єльцю, Песочні, Сапожку, Шацьку, а також здійснили турне по Рязанщині. Багато різних міст та містечок відвідали козаки на шляху до Mandaskvи, аж поки не підійшли до Оки, яку треба було форсувати. Щоб завадити цим планам, Міша Романов відправив князів Пожарського та Волконського на чолі із mandaskvitskькою армією назустріч Сагайдачному. Так як Міша ще не до кінця вірив у свою легітимність, то й війну війною не називав, а так собі, обмежена військова операція. То й військ у Пожарського та Волконського була обмежена кількість. Князь Пожарський одразу вирішив не соромитися та захворів, оформив лікарняний та передав управління армією князю Волконському. Але Волконський не зумів завадити форсуванню козаками Оки, які невеликим загоном змогли переправитися через річку та закріпитися на плацдармі. Враховуючи оперативну обстановку, Волконський зробив «жест доброї волі» та відступив до Коломни. Армія Сагайдачного з мінімальними втратами форсувала Оку та готувалася до фінального марш-броску на Mandaskvу. По дорозі Каширським шляхом Mandaskvити на чолі з товаришем Батурліним ще раз спробували завадити Сагайдачному дістатися своєї столиці, але марно – були вщент знищені. Кілька днів – і перед українцями відкрився чудовий краєвид Mandaskvи, але все псував болотний запах.
Восени 1618 року легітимний mandaskvitskький цар Влад та український гетьман Петро Сагайдачний зустрілися у Тушино, що прямісенько біля Mandaskvи. На урочистій зустрічі гетьман презентував сину Сигізмунда лівенських та єлецьких воєвод, царських послів та полонених татар. Влад подарував Сагайдачному почесну грамоту. Було швиденько розроблено план захоплення Mandaskvи та почалася підготовка до грандіозного фаер-шоу.
Облога зі штурмами Mandaskvи відбувалася із перемінним успіхом. Українсько-польські сили декілька разів вривалися у місто, але бракувало досвіду ведення бойових дій у щільній міській забудові. До того ж, як християнин, ще й православний, гетьман Сагайдачний намагався не руйнувати Mandaskvitskькі собори. «Нікуди Mandaskvа не дінеться», - вирішив гетьман та направив частину військ на гастролі до Калуги. Гастролі були вдалі, і це змусило Мішу Романова шукати перемир’я.
До початку перемовин у селі Деуліні, Влад подзвонив батьку:
- Привіт! Іще польська не згінела! Слухай, тату, я тут подумав – нащо мені оте царство? Я подивився на цих Mandaskvитів, на їх державу, так би мовити – це ж жах! Дикі люди! Тут цивілізацією навіть не пахне, лише болотами смердить! Може, краще, землі нехай віддадуть певні, і ми там порядок наведемо? Бо тут нереально щось зробити, повір!
- О, матка бозька! Добше, нехай так буде. Дійсно, то проклята земля залешанська. Чекаю, сину, вертайся. Нехай інші цим стадом керують.
Вже на перемовинах mandaskvити були дуже раді, що легітимний цар Влад відмовився від своєї посади, і спокійно повернули Речі Посполитій раніше окуповані руські землі: Смоленську, Чернігівську та Новгород-Сіверську, загалом 29 міст. Це на певний час дало змогу розвивати там руську культуру (українську та білоруську), а от Брянські та Курські землі вже були втрачені, і процес Mandaskvитізації там було запущено, і він невпинно триває вже більше 500 років.
Влад повернувся у Варшаву, гетьман Сагайдачний – в Україну. Попереду в обох ще було багато важливих справ. Головне – на деякий час можна було забути про Mandaskvитів.

11/02/2024

"Казочка тридцять друга, про останні демократичні вибори на Mandaskovії"

Нарешті, діточки, підійшли ми до казочки про останні демократичні вибори царя, що відбулися на Mandaskovії року 1613 від Різдва Христового. На цей раз виборчий бюлетень був більш цікавий, ніж всі минулі рази. Отже, кандидат №1 – князь Пожарський, явний фаворит, має в руках реальну владу та адміністративний апарат, член партії регіонів, герой-асвабадітєль Mandaskvи; кандидат №2 – князь Трубецькой, член партії регіонів, учасник 1-го та 2-го ополчєній, герой-асвабадітєль Mandaskvи, має вплив на адміністративний апарат; кандидат №3 – Мінін, член тріумвірату, герой-асвабадітєль Mandaskvи, непрохідний кандидат; кандидат №4 – темна кобилка від бояр.
З усіх претендентів князь Пожарський найбільш цікаво та професійно підійшов до питання передвиборчої кампанії. По-перше, він був єдиним кандидатом з роду Рюриковичів, що, на його думку, мало дати йому як мінімум 70% голосів. По-друге, Пожарський запропонував боярам у якості темної кобилки підтримати кандидатуру шведського принца Карла Філіпа. При цьому, князь Пожарський прекрасно розумів, що європейський вектор розвитку щойно після його множення на нуль підтриманий не буде, тому намагався вибити карту у бояр.
Князь Трубецькой проводив свою передвиборчу кампанію звичайними традиційними методами: харчові набори та разова грошова допомога учасникам бойових дій під час взяття Mandaskvи та повалення демократично обраної попередньої влади. При цьому, Трубецькой не враховував, що вояків серед виборців значно менше, аніж інших, то і сподіватися на впевнену перемогу було марно.
Товариш Мінін – чисто технічний кандидат від князя Пожарського, що мав відтягнути на себе частину голосів Трубецького і тим самим ще більше послабити його позиції, що мало принести впевнену перемогу кандидату №1.
А ось чого не врахував князь Пожарський, так це те, що як ніяк, а зі столичними треба дружити. І навіть якщо ти і очолюєш центральний апарат влади, це ще не значить, що ти маєш безумовний вплив на прийняття всіх рішень. Якби до моменту виборів Пожарський встиг би замінити всіх mandaskvichівських бояр на своїх нижньогородських, це стовідсотково принесло би йому перемогу. А так, досвідчені та закореніли Mandaskvичівські апаратчики ловко переграли князя-регіонала. До того ж, князь Пожарський не приділив значної уваги зв’язкам із тодішньою церковною владою. А даремно.
Отже, ніщо не прєдвєщало бєди для князя Пожарського, який сподівався вже за тиждень в’їхати в царський кабінет, як зранку під час сніданку він почув голос диктора по радіо, від якого шмат осетра з авокадо випали у нього з роту: «Дарагіє Mandaskvічі та всі громадяни Mandaskovії! Боярінформбюро повідомляє вам, що сьогодні зранку було підраховано 100% голосів виборів царя 1613 року. Згідно з даними, отриманими від боярвибіркому, 99,9% голосів набрала темна кобилка від бояр. Також повідомляємо вам, що темною кобилкою від бояр був Михайло Романов, син боярина Федора Романова, майбутнього патріарха Філарета. Боже, храні царя! Ура, товариші, ура!»
«Це повний треш», - подумав князь Пожарський, - «все, з демократією у цій державі покінчено».
Отже, провівши останні демократичні вибори царя, Mandaskovія на 300 років замерла у питанні розвитку чи вдосконалювання державного устрою. Та і в цілому, просто розвитку.

04/02/2024

"Казочка тридцять перша, про повний провал mandaskvitskької євроінтеграції"

Отже, діточки, у той час, а було це приблизно у 1600-1615 роках, події на Mandaskovії відбувалися з калейдоскопічною швидкістю. Можна було б розповідати казочки майже про кожний день. Але ми трішечки пришвидшимось.
Сім товаришів бояр намагалися створити на Mandaskovії щось на кшталт англійського парламенту, але з обмеженою кількістю парламентарів. Гадаю, ви здогадалися, якою саме. Новий mandaskvitskький цар Влад все ніяк не поспішав на свою інавгурацію, тому, в принципі, керували Mandaskovією всі ті ж 7 бояр. У самій Mandaskvі був розміщений польський гарнізон, який допомагав слідкувати за дотриманням європейського права. На решті території Mandaskovії ситуація була більш плачевна: на північному заході, поблизу з естонським кордоном, з’явився Діма Відпольський v.3. Враховуючи, що король Сигізмунд вже відмовився від продюсерування цього проекту, Діма Відпольський v.3 мав обмежену підтримку лише в Іван-городі та користувався відсутністю повної інформації у місцевих. У Нижньому Новгороді на центральну владу чекала більш неприємна несподіванка: князь Пожарський, нащадок князя Всеволода Велике Гніздо, реальний Рюрикович, заможній олігарх, та товариш Мінін, менш родовитий, але не менш заможній, разом вирішили змінити державний устрій на Mandaskovії. З цією метою вони почали підбурювати місцеве населення на повалення центральної влади.
Сталося так, що доторкнутися до європейських цінностей встигли лише Mandaskvичі. І після цього, діточки, ви самі можете бачити, що скільки років минуло, а цивілізація на Pidorosії далі їх столиць не йде. Отже, поки ЄС планував та затверджував асоційоване членство для Mandaskovії, Мінін та Пожарський зібрали варварські регіони та підійшли до Mandaskvи. Поляки певний час намагалися захистити осередок Європи на Mandaskovії, але марно. Натовп на чолі з князем-олігархом та просто олігархом зніс останній європейський рубіж. Дипмісія ЄС спішно була евакуйована, у Mandaskvі було зачинено філіали європейських фірм, залізна завіса опустилася навіки.
Це, мабуть, була єдина історична нагода для Mandaskovії стати частиною Європи. Але, завдяки Мініну та Пожарському, які, власне, не бажали створювати демократію на теренах залишків Золотої Орди, вікно можливостей для Mandaskvитів було закрите назавжди.
Після взяття Mandaskvи та отримання контролю над центральною владою, тимчасово керувати країною почав тріумвірат: Мінін, Пожарський та Трубецький. Головні скрипки грали два останні персонажі, але вони то і не могли вирішити, як краще поділити владу.

28/01/2024

"Казочка тридцята, про третій сезон мандасквитських виборів царя"

Царська карусель на Mandaskовії продовжувалася. Як вже я вам казав, діточки, після популіста Діми Відпольського царем став Вася Шуйський. Вася був досить обізнаним та досвідченим політичним гравцем, походив зі знатного роду та мав всі шанси надовго закріпитися у владі та започаткувати династію демократично обраних царів Шуйських. Але значною мірою спирався лише на олігархів, мав купу економічних проблем всередині Mandaskовії, великі проблеми від папєрєдніків на зовнішньополітичному полі. До того ж, ідея з «вокрєсшими» дітьми попередніх царів так сподобалася народу, що на політичній арені Mandaskовії з’явилися Діма Відпольський v.2 та новий персонаж – Петрик, син Фєді-дебіла, якого ніколи не існувало, але образ був підібраний вдало. То ж давайте про все по порядку.
Отже, ставши царем, Вася Шуйський швидко зрозумів, що має підтримку лише в істеблішменту Mandaskви, натомість майже повністю не контролює решту держави. Щоб якось задовольнити потреби регіоналів, Вася починає проваджувати реформи проти простого народу, за що одразу ж отримує селянське повстання. Різні укази штампуються на паперах, але нормально в життя не впроваджуються. Не встигає Вася Шуйський подавити одне повстання, як виникає інше. Цар видає ще купу указів, намагаючись розколоти ряди повстанців, але отримує «ні» від бояр-регіоналів. Грати на всіх полях Вася банально не встигає, офіс царя працює 24/7. І начебто хтось щойно побачив світ в кінці тунелю, як швидку популярність та безліч переглядів набирає вірусний ролик від Діми Відпольського v.2, в якому він оголошує великі гастролі по Mandaskовії із фінальним концертом у Mandaskві. Також у ролику Діма каже, що його не вбили, а він чудом врятувався і втік, бо вже не в перший раз, досвід є. Готуючись до цієї події, Вася отримує інший удар з південних земель: ожив ніколи не існувавший Петрик, племінник Діми Відпольського, того, труп якого Вася бачив на власні очі більше десяти років тому назад, та справу про вбивство зам’яв, а труп нового Діми зробив майже власноруч рік тому, а про Петрика взагалі ніколи не чув… Голова у Васі йшла кругом. «Так що це, мать його, коїться!» - бігав Вася по царському службовому кабінету, - «звідки вони лізуть, зомбі хрєнові!»
А зомбі в особах Діми Відпольського v.2 та Петрика були створені на тій же самій продакшн студії, що і Діма Відпольський. Але, враховуючи певні недоліки першого прототипу, цього разу Сигізмунд вирішив діяти за іншим сценарієм: і Діма-2, і Петрик мали на меті дійти до Mandaskви і взяти її, а далі в ході нових виборів Сигізмунд запропонував би свою кандидатуру.
В ході передвиборчої кампанії першим зняв свою кандидатуру Петрик у зв’язку із раптовою смертю, така ж сама причина трохи пізніше була вказана і в заяві Діми Відпольського v.2. Вася Шуйський полегшено видохнув, але зарано. Сигізмунд вирішив особисто спостерігати за виборами Mandaskвитського царя і вже був у Смоленську. Вася стрімко втрачав підтримку навіть свого найближчого оточення, частина якого встигла на експресі мотнутися у Смоленськ на обід та вечерю до Сигізмунда. Вася розумів, що імпічмент вже ближче, ніж здається. По поверненню, бояре зайшли до царя Васі Шуйського:
- Ну що, Васю, в нас для тебе дві новини, - почали бояре.
- Починайте з доброї, - відповів Вася.
- А хто тобі сказав, що є добра? – поцікавилися бояре, - якщо і є, то уж точно не для тебе. Хоча, як подивитися, - серед бояр роздався гучний регіт.
- Отже, Васю, диспозиція така, - сказав, нарешті, князь Мстиславський, - оголошуємо тобі імпічмент. Йдеш на нову посаду «чернець 3-ї категорії». А також Сигізмунд тебе у Варшаву запрошував, так що завтра і поїдеш.
Оголосивши імпічмент Васє Шуйському, Mandaskвтський істеблішмент почав готуватися до нових виборів. Спочатку в бюлетень вставили 7 прізвищ (Mandaskвити ще називають таке «семибоярщиною»), але Сигізмунд надіслав свою пропозицію, яку на чолі багатотисячної армії привіз у Mandaskву гетьман Речі Посполитої Жолкевський. Mandaskвичі радо впустили його та польське військо, і того ж вечора були надруковані нові бюлетені для виборів із єдиним ім’ям: Влад, син короля Сигізмунда.
За кілька днів пройшли нові чесні та демократичні вибори, і з великим відривом від конкурентів переміг Влад, набравши 98,9% голосів. Але Влад мешкав у Варшаві, і особливого бажання працювати Mandaskвитським царем не мав. Як батько його не вмовляв, а все одно Влад у Mandaskву так і не поїхав, хоча по документах був Mandaskвитським царем. Поки син Сигізмунда продовжував розважатися у Варшаві та відпочивати на кращих європейських курортах, Mandaskовією керували 7 бояр із першого бюлетеня.

11/01/2024

"Казочка двадцять дев’ята, про зміну короткого європейського шляху Mandaskви"

Сподіваюся, зрозуміли ви, діточки, що ще й у ті часи бути популістом було не самою найкращою ідеєю. А Діма в обмежено-стислі терміни встиг всім навколо чого тільки не наобіцяти: і зарплатню вчителям по 4000 злотих, і податки скасувати, і шляхи-автобани по всій Mandaskовії будувати. І з кумомством та корупцією обіцяв боротися, але швидко всіх технократів європейських позвільняв та друзів своїх з Варшавського цирку на ключові посади призначив, лояльних бояр до себе наблизив, а хто був невдоволений – почав пресувати. А головне – вирішив прокинути свого спонсора, який, прямо кажучи, весь цей проект і влаштував. Отже, на нараді Діма був досить сумний:
- Що ж виходить в нас, панове. З бюджетом якось не альо, щоб податки скасувати і зарплатню бюджетникам підняти. На шляхи щось залишається, але і не так, щоб всюди. А головне – Сигізмунд чогось нервувати почав, мов віддайте йому Смоленськ там, Новгород-Сіверський. Війну зі шведами починати…. Якось складно все… І народ щось невдоволення починає показувати, мов кумовства дофіга, всі ви тут друзяки мої, ще і католики. І взагалі – непрофесійні дармоєди.
- Та ладно, Дімасику! – весело відповів кошовий міністр Юджин, - хєрня проблеми! Влаштуємо шоу різні по країні, піднімемо настрій народу! Як в Варшаві робили – смішно ж було! А з Сигізмундом просто поспілкуватися треба, в очі йому подивитися. Він же чел нормальний, на наші вистави ходив он скільки разів. А шо там турки чи шведи – яка різниця, і там будемо воювати, і там! Проведемо загальну мобілізацію, військовий стан запровадимо, кордони закриємо. Ми ж круті пацани, забув, га?
- Так це ж все навпаки буде, - розпачливо сказав цар Діма.
- Тобі не все одно? – хлопнув друга по плечу Пєтя Басманов, - це ж нормально: як передвиборча компанія – все, що тільки можна, обіцяєш, а як вже цар – роби, що хочеш і пох на всіх!
На тому і погодили. Сигізмунду написали так: «У відповідь на твій запит, ляшська ковбаса, повідомляємо наступне. Жрі свою капусту, пшек старий, а до нас не лізь. Нічого ми тобі не винні, забудь. Ми – самураї, в нас немає мети, є шлях. До відєнья, Сигі». У Бахчисарай полетів інший лист: «Передайте своєму хазяїну, пси невірні, що будемо вас воювати до останнього Mandaskвита, бо нам їх не шкода. Готуйся, хан, до зустрічі, до нового року в Ялті дамо гастролі». Шведам написали стисло, бо фантазія вже скінчилася: «Йдіть за полярний круг».
Як ви зрозуміли, діточки, на міжнародній арені такі фокуси не проходять. І взагалі, так спілкуватися на дипломатичному полі не можна. Якщо шведи просто не зрозуміли, чому вони мають йти за полярний круг, то татари, м’яко кажучи, обурилися і внесли Діму та колектив Варшавського цирку, що на той час у повному складі був на Mandaskві у вищих кабінетах влади, до дуже чорного списку. А головний продюсер проекту «Люди з народу» Сигізмунд був у гніві. Не буду розписувати як і що, але поки татари збиралися провести нові вибори на Mandaskві, Сигізмунд це швидко організував.
Якимось дивним чином Вася Шуйський вийшов під заставу та влаштував заколот. Артисти-міністри були частково вирізані, частково направлені у відрядження на заснування нового Соловецького цирку. Діма та Пєтя були вбиті у царському кабінеті групою опозиційних бояр. Кошового міністра Юджина, що намагався втекти з Mandaskви, вразила снайперська стріла. Враховуючи всі попередні досвіди, Вася Шуйський вирішив проводити вибори лише зі своїм прізвищем у бюлетені, тому вже за кілька днів став новим демократично обраним царем Mandaskовії.

Address

Kyiv

Website

https://t.me/kazki_404, https://www.youtube.com/channel/UCiNFxSKm1Q11a7m1pVgYFhQ

Alerts

Be the first to know and let us send you an email when Ненародні правдиві казки posts news and promotions. Your email address will not be used for any other purpose, and you can unsubscribe at any time.